Роботи (право)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Робо́ти (з точки зору цивільного права) — це дії, результат яких не споживається в процесі їх виконання (на відміну від послуг), а утворює самостійний об'єкт матеріального світу.

Правова природа робіт

[ред. | ред. код]

Результати робіт (але не самі роботи) є об'єктами цивільних прав.

Особливість робіт як об'єкта цивільних правовідносин полягає в тому, що до́ виконання робіт їх результат існує у нематеріальній формі та переходить (об'єктивується) в матеріальну форму після їх виконання. Наприклад, внаслідок будівельного підряду з проекту виникає новий об'єкт — будинок, який має матеріальну форму та може бути відокремлений від процесу[1].

Матеріальний результат робіт може полягати у створенні речі, її переробці чи обробці тощо. Результат роботи заздалегідь визначений у договорі сторін і визначається, передусім, особою, що замовила виконання роботи. Що ж стосується способу виконання роботи, він за загальним правилом визначається виконавцем[2].

Ринок робіт — сфера обігу робіт певного виду, що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) придбати (реалізувати) роботи на найближчій для покупця (продавця) території[3].

Приклади договорів на виконання робіт

[ред. | ред. код]

Приклади конкретних видів робіт

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стефанчук P.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. — К.: Прецедент, 2005
  2. Харитонов Є. О., Старцев O.B. Цивільне право України: Підручник. — Вид. 2, перероб. і доп. — К.: Істина, 2007. — 816 с. — ISBN 966-7613-44-5
  3. Стаття 14.1.218 Податкового кодексу України (недослівне цитування).

Посилання

[ред. | ред. код]