Розтоки (Рахівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Розтоки
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Богданська сільська громада
Основні дані
Засноване 1947
Населення 2803
Площа 2,050 км²
Густота населення 1370 осіб/км²
Поштовий індекс 90644
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°04′13″ пн. ш. 24°18′26″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
776 м
Водойми Тиса
Місцева влада
Адреса ради 90644, с. Розтоки, 280
Карта
Розтоки. Карта розташування: Україна
Розтоки
Розтоки
Розтоки. Карта розташування: Закарпатська область
Розтоки
Розтоки
Мапа
Мапа

Розто́ки — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України.

Географія[ред. | ред. код]

Розтоки розташовані на обох берегах Білої Тиси, за 6 км від Рахова. У селі струмок Берендай впадає у річку Білу Тису.

У селі є такі присілки (кути): Усті-Ріки, Межиріки, Пелехоя, Янківка, Кривий, Медведиця, Меришір, Аршиці, Берендей, Штивйора, Тищора, Ґрегіт.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 року. За переказами, село заснували рибалки, які прокладали для ловлі риби ростоки (рукави).

Назва села в різних історичних джерелах за роками: 1898 — Rosztik (Hnt.), 1907 — Nyilas (Hnt.), 1913 — Nyilas (Hnt.), 1918 — Nyilas (Hnt.), 1925 — Novoszelica, Roztoky (ComMarmUg. 112), 1944 — Nyilas, Ростокъ (Hnt.), 1983 — Розтоки, Ростоки (ZO).

1 вересня 2007 року в Розтоках відкрито новозбудовану школу, яку реорганізували в ЗОШ І-ІІІ ступенів

Присілки[ред. | ред. код]

Всі селища (теперешні присілки) були об'єднані з Розтоками 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.

Аршиця

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 р. (за переказами). В австро-угорських реєстрах згадується у 1898 році.

В селі з 2003 року діє релігійна громада і храм Св. Георгія

Свинарки

Перша згадка у ХІХ столітті

Берендей

Перша згадка у ХІХ столітті

1888: Berendej (Beredéj), 1892: Berendaj, 1898: Berendaj, 1907: Gerendás, 1913: Gerendás, 1918: Gerendás, 1967: Берендей.

Берендей згадується також у кадастрових мапах 1863 року — Berendej.

Межиріка

Перша згадка у ХІХ столітті

Мерешір

Перша згадка у ХІХ столітті

Устья-Ріки

Перша згадка у ХІХ столітті. 1898: Tiszaköz, 1907: Tiszaköz, 1913: Tiszaköz, 1944: Tiszaköz, Устьреки.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2513 осіб, з яких 1210 чоловіків та 1303 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2754 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
російська 0,29 %
угорська 0,04 %

Релігійні споруди[ред. | ред. код]

На території села розташовано три церкви. З них дві православної конфесії — Ілліївська та Георгіївська; Михайлівська греко-католицька церква та православний монастир Серафима Саровського, який розташований високо в горах, в урочищі Тищора. Це одна з найвисокогірніших культових споруд в Україні.

Церква св. пр. Іллі (1984 рік)[ред. | ред. код]

Дерев'яну церкву Пророка Іллі збудували в 1925 році (за іншими даними — у 1929) місцеві майстри Степан Кокіш та Иовнаш.

За стилем церква була «середньогуцульською», тобто мала бокові прибудови обабіч видовженої нави і невеличку башту під шатровим верхом з главкою. Особливістю цієї церкви були башти з шатрами та главками над боковими раменами. Дерев'яна церква згоріла в 1976 р. У церкві була ікона «Благовіщення» з написом: «Сей образ купив раб божій Василь Довганич з жоною своею Фенею на свое доброе здоровя и за отпущеніе гріхов своих маляр лявіц Китс ро бж 1709 м.ию. д. В. (прим. 2 червня 1709 р.[4]. Жолтовський бачить на іконі підпис майстра Лявіца Китсана.

У 1984 р. громаді вдалося збудувати цегляну церкву, яка в мурованому варіанті повторила композицію об'ємів дерев'яної церкви.

Навесні 1998 р. завершення церкви замінили на цибулясті бані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в 16 — 18 ст. — К.: 1983 р., с. 137

Посилання[ред. | ред. код]