Роляк бурий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роляк бурий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кобилочкові (Locustellidae)
Рід: Роляк (Cincloramphus)
Вид: Роляк бурий
Cincloramphus cruralis
Vigors & Horsfield, 1827[2]
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Синоніми
Megalurus cruralis
Посилання
Вікісховище: Cincloramphus cruralis
Віківиди: Cincloramphus cruralis
ITIS: 559280
МСОП: 22715511
NCBI: 979576

Роля́к бу́рий[3] (Cincloramphus cruralis) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae)[4]. Ендемік Австралії.

Бурим ролякам притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. Середня довжина самців становить 23–25 см, а вага — 74,8 г. Вони майже у 2,5 рази важчі за самиць, середня довжина яких становить 18–19, а вага — 32,4 г[5][6]. Імовірно, бурі роляки демонструють найбільший статевий диморфізм серед усіх горобцеподібних птахів[7]. Також, самці цього виду є найбільшими представниками родини кобилочкових.

Самці мають темно-коричневе забарвлення, у самиць верхня частина тіла бурувата, нижня дещо світліша. Над очима у них світлі брови. Дзьоб і очі чорні, лапи сірі. Молоді птахи мають світліше забарвлення, дзьоб у них рожевувато-коричневий. Голос гучний, скрипучий[8]. Співають переважно самці, в польоті або сидячи на високому місці.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бурі роляки поширені майже по всій території Австралії, за винятком північних районів і Тасманії. Більшість птахів мешкає на півдні континенту. Вони віддають перевагу відкритим пасовищам, лукам і чагарниковим заростям. Живляться насінням і комахами. Бурі роляки активно кочують, рухаючись у вологіші райони[9].

Розмноження

[ред. | ред. код]
Бурий роляк

Сезон розмноження триває з серпня по грудень. Гніздо являє собою глибоку чашу, зроблену з трави і сховану в кущах або високій траві. За сезон бурі роляки насиджують одну кладку. В ній може бути від 2 до 5 рожевуватих яєць, поцяткованих червонувато-коричневими плямками. Яйця мають розміри 23×17 мм[10]. Доглядають за пташенятами переважно самиці.

Самці бурих роляків є полігінними і напряму змагаються за самиць, що призвело до помітної різниці в розмірах. Оскільки життя на відкритих рівнинах забезпечує добру видимість, самці можуть захищати значні території і підтримувати кілька самок, що гніздяться.

Дослідження показало цікавий наслідок статевого диморфізму: хоча дорослі самці більші за самиць, самиці вилуплюються з більших яєць і при народженні важчі за своїх братів. Це може на початках дати їм конкурентну перевагу. Через три тижні після вилуплення молоді самці стають на 50 % важчими за своїх сестер. Пташенята-самці отримують від батьків їжу в більшій кількості, а також більш якісну: самці отримають більше павуків, багатих на амінокислоти, необхідні для росту і розвитку, а самиці — коників, які містить хітин, що важко перетравлюється. Загалом, при вихованні пташенят-самців, мати витрачає на 27 % більше калорій, ніж при вихованні пташенят-самиць. Однак, в неврожайні роки бурі роляки можуть почати народжувати більше самиць. Розміри самців є важливими для їх репродуктивного успіху, забезпечуючи передачу гнів від їх батьків до наступних поколінь. Ось чому бурі роляки набагато більше уваги приділяють догляду за пташенятами-самцями[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cincloramphus cruralis.
  2. Vigors, N.A.; Horsfield, T. (1827). A description of the Australian birds in the collection of the Linnean Society; with an attempt at arranging them according to their natural affinities. Trans. Linn. Soc. Lond. 15: 170–331 [228]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 грудня 2021.
  5. Magrath, Michael J. L.; Brouwer, Lyanne; Van Peterson, Arnoud; Berg, Mathew L.; Komdeur, Jan (2003). Breeding behaviour and ecology of the sexually size-dimorphic brown songlark, Cinclorhamphus cruralis. Australian Journal of Zoology. 51 (5): 429—441. doi:10.1071/ZO03034. Процитовано 1 червня 2007.
  6. Dunning, John B. Jr., ред. (2008). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. 2nd). CRC Press. ISBN 978-1-4200-6444-5.
  7. а б Magrath, Michael J. L.; Brouwer, Lyanne; Komdeur, Jan (August 2003). Egg size and laying order in relation to offspring sex in the extreme sexually size dimorphic brown songlark. Behavioral Ecology and Sociobiology. 54 (3): 240—248. doi:10.1007/s00265-003-0627-y.
  8. Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN 0-670-90478-3.
  9. Brown Songlark. Birds in Backyards. Australian Museum. Процитовано 1 червня 2007.
  10. Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 397—398. ISBN 0-646-42798-9.

Посилання

[ред. | ред. код]