Ротаксани
Ротаксани (англ. rotaxanes) — штучні хімічні сполуки з топологічним зв'язком у гантелеподібній формі, з макрокільцем навколо центральної ланки. В цих структурах через отвір цикла проходить відкритий ланцюг, котрий через просторові перешкоди на його кінцях не може бути витягненим з циклу без розриву хімічного зв'язку, отже обидві складові зв‘язані між собою без ковалентного зв‘язку.
Є представником механічно-взаємозалежних молекулярних архітектур. Вперше синтезовані в 1967 році на базі одної з теорій частотницької ймовірності про поведінку гантелеподібних молекул.
Ротаксани цікаві дослідникам як об'єкти для зберігання інформації. Також вони можуть використовуватися, як молекулярні машини (обертання навколо головної осі, перехід від одного краю молекули до іншого, також працювати як насоси).
Див. також[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ротаксани |
Джерела[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |