СПБУ Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Назва:
  • B-319
  • СПБУ Незалежність
  • СПБУ Україна
Власник: «Чорноморнафтогаз»
Будівник: Keppel FELS
Завершений: червень 2012
Ідентифікатор: IMO 8771241
Статус: активна
Основні характеристики
Тип: Самопідіймальна бурова установка
Тоннаж:
  • 10,350 GT
  • 3,105 NT
Довжина: 68,5
Ширина: 63,4
Осадка: 4,9
Місткість: буріння на глибинах до 120 метрів, довжина свердловин до 9 км

СПБУ Україна – самопідіймальна бурова установка, придбана на початку 2010-х українською компанією «Чорноморнафтогаз».

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Установку спорудили в 2012 році на сінгапурській верфі Keppel FELS, при цьому на етапі будівництва вона носила позначення B-319 (зазначена верф веде серійне будівництво таких установок «типу B»). В червні 2012-го судно було найменоване «Незалежність», а в грудні 2012-го перейменоване на «Україна». Сінгапурська верф отримала за судно біля 250 млн доларів США, а оголошена НАК «Нафтогаз України» вартість склала біля 400 млн доларів США.

За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up) і має три опори. Воно може працювати в районах з глибинами до 120 метрів та бурити свердловини глибиною 9 км.[1][2]

Для проведення бурових робіт судну не обов’язково займати місце над устям свердловини, оскільки воно обладнане виносною консоллю – кантилевером. З однієї постановки «Україна» може споруджувати до 12 свердловин.

СПБУ є несамохідною, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.

Судно має майданчик для гелікоптерів розмірами 22х22 метрів, призначений для прийому машин вагою до 12,8 тон.

Служба судна[ред. | ред. код]

У жовтні 2012-го СПБУ Неазалежність провели через Босфор, при цьому для проходження під стамбульськими мостами довелось розібрати опори на частини, а потім провести зворотню операцію у турецькому порту Гіресун.

На початку 2013-го установка пробурила свердловину на Архангельському газовому родовищі, а в другій половині квітня була переведена для буріння на платформі БК-2 Одеського родовища.[3] Відомо, що станом на весну 2019-го на зазначеній платформі існувало 6 свердловин, при цьому щонайменше дві свердловини (№13 та №14) були пробурені вже після російської анексії у 2015 році.[4]

В 2014 році «Чорноморнафтогаз» втратив контроль над СПБУ Україна унаслідок анексії Криму, при цьому росіяни почали іменувати установку СПБУ «Крым-1»[5]. Осінню 2016-го вона знаходилась на платформі БК-3 Одеського родовища,[6] яка станом на весну 2019-го мала 3 свердловини (всі пробурені вже після анесії).

Як засвідчують дані геоінформаційних систем, станом на грудень 2021-го транспондер установки знаходився в районі Одеського родовища.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Keppel досрочно завершил строительство второй СПБУ для "Нафтогаза Украины". Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  2. СПБУ Україна (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  3. Буровая установка «Незалежність» начнет работать на Одесском месторождении. minfin.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  4. Одесское и Безымянное газоконденсатные месторождения - Что такое Одесское и Безымянное газоконденсатные месторождения? - Техническая Библиотека Neftegaz.RU. neftegaz.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  5. Ship MODU CRIMEA 1 (Platform) Registered in Russia - Vessel details, Current position and Voyage information - IMO 8771241, MMSI 273375440, Call sign UBZM6. MarineTraffic.com (англ.). Процитовано 23 грудня 2023.
  6. Дійсним доповідаю результати обстеження кораблем районів (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  7. Детали судна: MODU CRIMEA 1 (Platform) - IMO 8771241, MMSI 273375440, Позывной UBZM6 Зарегистрировано в Russia. www.marinetraffic.com (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.