Саак II Багратуні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саак II Багратуні
Народився 5 століття
Помер 482[1][2][3]
·загиблий у бою
Діяльність правитель
Титул marzban of Armeniad[4][5]
Військове звання Спарапет
Конфесія Вірменська апостольська церква
Рід Багратіди вірменські
Батько Tirots Bagratunid
Діти Sanpdiat Bagratunid

Саак II Багратуні (вірм. Սահակ Բ Բագրատունի; д/н —482) — марзпан Перської Вірменії в 481482 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Тіроца I. У 451 році після смерті батька отримав титул аспета. У 475 Шушанік Маміконян було вбито її чоловіком Варскеном, пітіахшем (володарем) Південного Картлі, який був наверненим до зороастризму. Це спричинило повстання Саака Багратуні і Ваана Маміконяна. Варскена було страчено Вахтангом I, царем Іберії. Саак Багратуні зумів вигнати з Вірменії перські загони на чолі із Арджуром Гушнаспом, захопивши місто Двін. На зборах нахарарів Багратуні було обрано на посаду марзпана, при цьому він фактично став незалежним від Персії. Маміконяна було призначено спарапетом.

У відповідь шах Пероз 482 році відправив військо під орудою Шапура Міхрана, який завдав поразки вірменському війську, де загинув Саак II Багратуні. Ваан Маміконян продовжив боротьбу.

Меценат

[ред. | ред. код]

Доручив Мовсесу Хоренаці скласти «Історію Вірменії». В ній автор багаторазово звертається до Саака Багратуні з різного роду поясненнями і заявами, виводячи його рід від біблейного царя Давида.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Grousset, René (1947). Histoire de l'Arménie des origines à 1071 (in French). Paris: Payot.
  • Toumanoff, Cyrille (1990). «Vice-rois iraniens (Marzpans) d'Arménie». Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques (in French). Rome. pp. 506—507.
  • Dédéyan, Gérard (2007). Histoire du peuple arménien (in French). Toulouse: Éd. Privat. ISBN 978-2-7089-6874-5.
  1. а б Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 110.
  2. а б Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 329. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  3. а б Histoire de l'Arménie des origines à 1071 — С. 218.
  4. Histoire de l'Arménie des origines à 1071 — С. 217–218.
  5. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 110 et 506.