Сапожнін Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Сапожнін
Дата народження 26 липня 1906(1906-07-26)
Місце народження Суми, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті 6 грудня 1996(1996-12-06) (90 років)
Місце смерті Таллінн, Естонія
Поховання Олександро-Невський цвинтар
Громадянство
Alma mater Естонська академія музики й театру
Професія скрипаль, композитор, співак, актор, танцюрист, harmonicist
IMDb ID 0764635

Сапожнін Володимир Володимирович (ест. Vladimir Sapožnin, нар. 26 липня 1906 року, Суми, Сумський повіт, Харківської губернії (тепер Сумська обл. України) — пом. 6 грудня 1996 року, Таллінн, Естонія) — український, естонський і радянський артист цирку та естради, джазовий музикант, скрипаль, танцюрист, кіноактор, співак. Заслужений артист Естонської РСР. Виступав під псевдонімом «Боба».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї артистів цирку, які виступали під прізвищем Бояновські. З п'ятирічного віку виступав у цирку, клоун-музикант, еквілібрист, жонглер, грав на музичних інструментах. За сімейними переказами, виступаючи у санкт-петербурзькому Цирку Чінізеллі[ru], сподобався імператору Миколі II, від якого отримав у подарунок іграшкову дерев'яну фортецю і набір олов'яних солдатиків, які поклали початок його колекціонуванню іграшок[1] (ця колекція іграшок зберігається в Тартуському музеї іграшок[en], а музичні інструменти[2] — в Естонському музеї театру і музики[3]).

У 1920 році вступив до Московської консерваторії, навчався по класу скрипки. У 1923 році родина переїхала в Естонію. Виступав з сім'єю, один, та з сестрою Надією, а з 1934 по 1948 рік — з сестрою Валею. Пародіював Армстронга і Утьосова, імітував джазові інструменти, виконував джазові попурі, грав на концертіно, ксилофоні, губній гармошці, губному органі, танцював степ, співав і говорив на різних мовах.

У 1925 році виїхав на один рік за контрактом в Америку. Надалі багато гастролював у різних країнах.

У 1936 році закінчив Таллинскую консерваторію по класу скрипки екстерном.

Під час Другої світової війни був мобілізований в Червону Армію, потрапивши під бомбардування, не зміг прибути до місця призначення і знову повернувся в Таллінн, де продовжив сольні виступи, диригував джазовим оркестром, виступав у вар'єте, кабаре.

З 1944 року — соліст Естонської державної філармонії, виступав як імітатор звуків[4] і мультиінструменталіст. Нетривалий час очолював Державний джаз-оркестр Естонської РСР (майбутній Естрадний оркестр Естонського радіо), встигнувши виступити з цим колективом у Москві та Ленінграді, а також записатися на пластинки, які надійшли в продаж лише наприкінці 1950-х рр. Згодом джазові критики визнавали, що оркестр п/у В. В. Сапожнина був у числі ансамблів, які займали лідируючи позиції в радянському оркестровому джазі середини 1940-х років, демонструючи справжній професіоналізм і високу майстерність у виконанні музики в стилі свінг. Сам Сапожнин впевнено працював в стилі Джо Венуті та Стефана Граппеллі.

У 1980-ті роки — популярний соліст вар'єте в Талліні, близько 20 років пропрацював у готелі «Viru»[5].

В останні роки життя працював у РАЦСі та грав у кафе «Москва» на площі Свободи (Вабадусе, 10)[6].

Похований в Таллінні на Олександро-Невському цвинтарі, комплекс Siselinna kalmistu (ділянка AN II-2)[7][8]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Відомі адреси[ред. | ред. код]

Таллінн, Вана-Віру, 10

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія Василівна, син — Олег[9]

Література[ред. | ред. код]

Heino Pedusaar «Boba». WW Passaž 2000. ISBN 9985-60-950-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Владимир Сапожнин-Боба «человек-оркестр». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 лютого 2018.
  2. Владимир Сапожнин (Боба) Скрипач, мультиинструменталист, эстрадный артист (1906—1996) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2015. Процитовано 2 лютого 2018.
  3. Эстонский музей театра и музыки. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  4. Владимир Сапожнин ‎— Имитации. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  5. Таллинское варьете в гостинице «Виру» — забытый, но все равно самый яркий символ советско-эстонского гламура. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  6. Таллин: Вместо кафе «Москва» теперь кафе «Wabadus». Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  7. Siselinna kalmistu[недоступне посилання з жовтня 2019]
  8. Pealeht > Tallinna kalmistud > Siselinna kalmistu. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2018.
  9. Oleg Sapožnin — džentelmen iga ilmaga. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 2 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]