Сара Кнафо
Сара Кнафо | |
---|---|
Народилася |
24 квітня 1993[1][2] (31 рік) Ле-Павійон-су-Буа[2] |
Країна | Франція |
Діяльність | посадова особа, політичний радник |
Alma mater | Національна школа адміністрації (2019) і Інститут політичних досліджень (2016)[3] |
Знання мов | французька |
Посада | auditeur à la Cour des comptesd |
Партія |
Reconquête (2021-) The Republicans (2015-2021) |
Нагороди | |
Сара Кнафо (нар. 24 квітня 1993 року) — французька суддя Рахункової палати, письменниця та політична активістка.
Біографія[ред. | ред. код]
Сара Кнафо народився 24 квітня 1993 року в муніципалітеті Ле-Павійон-су-Буа в родині магрибських євреїв, які походили з Алжиру та Марокко[4] [5] [6]. Її дідусь і бабуся переїхали до Франції після Шестиденної війни у результаті посилення арабського націоналізму в Північній Африці[7]. Її мати працює гіпнотерапевтом, а батько – бізнесмен.
Кнафо переїхала до Парижа у підлітковому віці[4].
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
2011 року Сара Кнафо отримала магістерський ступінь з державного управління в Sciences Po.
Потім вивчала економіку та політологію в Сорбонні[8].
Паралельно з навчанням вона стажирувалась у посольстві Франції в Лівії, що у той час було переміщене до Тунісу[9]. Упродовж стажування вона досліджувала шляхи нелегальної імміграції з Африки до Європи[10]. У 2020 році вона почала працювати державним службовцем у Сені-Сен-Дені.
За інформацією тижневика Лекспрес, у 2021 році вона консультувала Еріка Земмура щодо висунення його кандидатури на президентських виборах у Франції 2022 року[11][12]. Журнал Нувель Обсерватер також стверджував, що вона сприяла зустрічам між Земмуром і Ніколя Дюпон-Еньяном, а також Лораном Вокієзом і Маріон Марешаль[13]. У жовтні 2021 року її назвали одним із керівників передвиборної кампанії Земмура під час його президентської кампанії та партії Reconquête[14].
Особисте життя та релігійні переконання[ред. | ред. код]
Сара Кнафо зустрічалася з Луї Саркозі, сином колишнього президента Ніколя Саркозі[4]. Ходили чутки про те, що у неї був роман з Земмуром[4].
Щодо своїх переконань Кнафо назвала себе єврейкою, але на неї вплинула християнська культура[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Le Journal des femmes — Paris: 2003.
- ↑ а б Gala — 1993. — ISSN 1243-6070
- ↑ (unspecified title)
- ↑ а б в г Noëmie Leclercq (23 вересня 2021). Qui est Sarah Knafo, plus proche conseillère d'Eric Zemmour ?. elle.fr. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Marie-Ève Jamin (23 лютого 2021). Sarah Knafo, une jeune énarque de droite discrète et influente. politiquematin.fr. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Éric Zemmour : qui est Sarah Knafo, sa conseillère de l'ombre qui fait la une de Paris-Match ?. ladepeche.fr. 23 вересня 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Noëmie Leclercq (23 вересня 2021). Qui est Sarah Knafo, plus proche conseillère d'Eric Zemmour ?. elle.fr. Процитовано 26 листопада 2021..
- ↑ Mme Sarah KNAFO – auditrice de 2nd classe à la Cour des comptes. lesbiographies.com. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ Is [[[sic]]] Sarah Knafo And Eric Zemmour Having An Affair? Pregnancy Claim And Drama. 247 News Around the World. 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
{{cite web}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Eric Zemmour, la tentation présidentielle (3/3) : Knafo, la conseillère de l'ombre. lexpress.fr (фр.). 9 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2021..
- ↑ Eric Zemmour, la tentation présidentielle (3/3) : Knafo, la conseillère de l'ombre. lexpress.fr (фр.). 9 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2021."Eric Zemmour, la tentation présidentielle (3/3) : Knafo, la conseillère de l'ombre". lexpress.fr (in French). 2021-02-09. Retrieved 2021-04-10. .
- ↑ Eric Zemmour 2022 : qui sont ceux qui veulent le voir devenir président ?. tf1.fr (фр.). 30 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2021..
- ↑ Paul Laubacher (17 лютого 2021). Sarah Knafo, l'énarque dans l'ombre d'Eric Zemmour. nouvelobs.com. Процитовано 10 квітня 2021..
- ↑ Lucie Delaporte, Marine Turchi (20 жовтня 2021). L'équipe de campagne d'Éric Zemmour : le listing secret. mediapart.fr (фр.). Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Eric Zemmour, la tentation présidentielle (3/3) : Knafo, la conseillère de l'ombre. lexpress.fr (фр.). 9 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2021."Eric Zemmour, la tentation présidentielle (3/3) : Knafo, la conseillère de l'ombre". lexpress.fr (in French). 2021-02-09. Retrieved 2021-04-10. .