Святик Артеменко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Святик Артеменко
Особисті дані
Повне ім'я Святослав Артеменко
Народження 11 лютого 2000(2000-02-11) (24 роки)
  Одеса, Одеська область, Україна
Зріст 188 см
Вага 82 кг
Громадянство Канада Канада
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб «Електрік Сіті» (Пітерборо)
Юнацькі клуби
«Бонівітіал» (Вінніпег)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2019
2019
2021–2022
2022
2022
2023–		 «Вінніпег» (Вінніпег)
→ «Валор» (Вінніпег) (оренда)
«Ґвельф Юнайтед» (Гвельф)
→ «Йорк Юнайтед» (Торонто)
«Берлін» (Канада/США)
«Електрік Сіті» (Пітерборо)		 14 (0)
0 (0)
25 (0)
0 (0)
7 (0)
9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко.

Святик Артеменко (англ. Svyatik Artemenko), справжнє ім'я — Святослав Артеменко (англ. Svyatoslav Artemenko; нар. 11 лютого 2000, Одеса) — канадський професійний футболіст українського походження, що грає за «Електрік Сіті» в Лізі 1 Онтаріо.

Біографія[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Святослав Артеменко народився 11 лютого 2000 року в Одесі, Україна.[1][2] У віці двох років переїхав з родиною до Канади та поселились у місті Вінніпег.[3] Почав грати у футбол в юнацькому клубі «Бонівітіал»[4] та представляв Манітобу на Канадських літніх іграх 2017 року.[5]

Університет[ред. | ред. код]

У 2021 році він почав відвідувати Університет Гвельфа, де грав за чоловічу футбольну команду.[6] У тому ж році був визнаний новачком року.[7]

Клуб[ред. | ред. код]

У 2019 році виступав у складі «Вінніпег» у Другій лізі USL.[8] Також у 2019 році підписав контракт з клубом «Валор» Канадської прем'єр-ліги як запасний воротар, але в жодному матчі не з'явився.[9] Наступні роки відвідував тренувальні збори з «Валор», але не отримав контракту.[10][11]

У 2021 році приєднався до клубу «Гвелф Юнайтед» з Ліги 1 Онтаріо,[12] був визнаний зіркою Західного дивізіону та найкращим воротарем Західного дивізіону.[13][14] У півфіналі плей-оф Артеменко забив переможний пенальті, а потім здійснив переможний сейв у серії пенальті проти «Мастерс», що дозволило пройти до наступного раунду,[15] де «Гвельф» виграв чемпіонат, здолавши «Блу Девілс».[16]

На початку 2022 року він поїхав до України, щоб спробувати заробити професійний контракт з «Поділля» у другій українській Першій лізі, отримавши контракт 23 лютого.[17] Однак наступного дня Росія вторглася в Україну, призупинивши будь-яку футбольну діяльність в країні. Артеменко записався до української армії.[18]

5 травня 2022 року, після проходження військової служби в Україні, повернувся до клубу «Ґвельф Юнайтед», щоб знову приєднатися до нього на сезон 2022 року.[19][20][21] Своє повернення він здійснив у матчі чемпіонату Канади проти клубу канадської Прем'єр-ліги «Вандерерс».[22] У серпні 2022 року він приєднався до клубу канадської Прем'єр-ліги «Йорк Юнайтед» як екстрена заміна воротаря на кілька матчів після травми Ніко Ґіанцопулоса.[23]

У серпні 2022 року він приєднався до «Берлін» з Об'єднаної прем'єр-ліги напередодні осіннього сезону УПЛ 2022 року.[24]

У березні 2023 року приєднався до «Електрик Сіті» з Ліги 1 Онтаріо.[25][26]

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

У віці від 16 до 18 років Святослав Артеменко навчався на бойового інженера в Канадських резервних силах у Вінніпезі.[27]

У лютому 2022 року Артеменко, який перебував в Україні, займаючись професійною футбольною кар'єрою, вступив до лав Збройних сил України після вторгнення Росії в Україну.[28][29] Хоча він не був зобов'язаний йти в армію, оскільки був громадянином Канади, він вважав своїм обов'язком захищати батьківщину своїх предків.[30] Спочатку йому не дозволили вступити в армію через те, що він не був громадянином України, проте наступного дня його заяву було схвалено як учасника Міжнародного легіону.[31] Команда його клубу, «Ґвельф Юнайтед», провела збір коштів для Українського Червоного Хреста на підтримку справи Артеменка.[32] Він повернувся до Канади на початку травня, після двомісячного відрядження.[33][34]

Статистика ігор[ред. | ред. код]

Станом на 10 червня 2023 року.[35]

Статистика клубу
Клуб Сезон Ліга Плей-оф Національний кубок Континенталь Усього
Дивізіон Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Вінніпег» 2019[8] Друга ліга USL 14 0 — — — 14 0
«Валор» (оренда) 2019 Канадська прем'єр-ліга 0 0 — 0 0 — 0 0
«Гвельф Юнайтед» 2021[12] Ліга 1 Онтаріо 13 0 2 0 — — 15 0
2022[21] 13 0 — 1 0 — 14 0
Усього 26 0 2 0 1 0 0 0 29 0
«Йорк Юнайтед» (оренда) 2022 Канадська прем'єр-ліга 0 0 — 0 0 — 0 0
«Берлін» 2022[36] Об'єднана футбольна прем'єр-ліга 7 0 — — — 7 0
«Електрік Сіті» 2023[37] Ліга 1 Онтаріо 9 0 0 0 — — 9 0
Усього 56 0 2 0 1 0 0 0 59 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Carty, Matt (5 травня 2022). Winnipeg goalkeeper who fought in Ukraine returns to Guelph, Ont. semi-pro soccer club. Global News (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  2. ↑ Caudle, Daniel (2 березня 2022). Local soccer club rallies around former teammate now fighting in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  3. ↑ Mastroleo, Gabriele (2 березня 2022). Ucraina, professionista lascia il calcio a 22 anni: “Devo difendere il Paese” [Ukraine, professional leaves football at 22: "I have to defend the country"]. Sport News (італ.). Процитовано 28 червня 2023.
  4. ↑ U16B Bonivital SC Playing for GOLD!. Winnipeg Youth Soccer (англ.). 23 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 28 червня 2023.
  5. ↑ Svyatik Artemenko Canada Games profile. 2017 Canada Summer Games (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  6. ↑ 2021 Season Preview: Men’s Soccer. Guelph Gryphons (англ.). 21 вересня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
  7. ↑ 2021-22 Gryphon Athletics Awards Ceremony. Guelph Gryphons (англ.). 9 квітня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
  8. ↑ а б Syvatik Artemenko 2019 USL2 Stats. USL League Two (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  9. ↑ Jacques, John (29 серпня 2019). Meet The Canadian Premier League Emergency Goalkeepers. Northern Tribune.
  10. ↑ Tait, Ed (18 травня 2021). Valour FC camp report: Who is Winnipeg’s no. 1 goalkeeper?. Canadian Premier League.
  11. ↑ Jacques, John (26 лютого 2022). Goalkeeper Artemenko Set For War In Ukraine. Northern Tribune.
  12. ↑ а б Svyatik Artemenko 2021 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  13. ↑ Thompson, Marty (22 грудня 2021). 2021 L1O Men's Premier Division Awards: Guelph sweeps West; Phillip & Kotsopoulos take MVP. League1 Ontario.
  14. ↑ Jacques, John (23 грудня 2021). Six Former CPL Talents Named In League1 Ontario Awards. Northern Tribune.
  15. ↑ Jacques, John (31 жовтня 2021). Locked In: Guelph And Blue Devils Reach L1O Final. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  16. ↑ Thompson, Marty (31 жовтня 2021). Playoffs Roundup: Blue Devils pull off pair of upsets, Guelph & Woodbridge advance to Finals on PKs. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  17. ↑ Jackson, Jon (2 березня 2022). Pro Soccer Player Ditches Kit to Join Ukrainian Military. Newsweek (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  18. ↑ Friesen, Paul (1 березня 2022). Pride over fear: Winnipegger trades in soccer cleats for combat boots in Ukraine. Winnipeg Sun (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  19. ↑ Warm Welcome Back for Goalkeeper Svyatik Artemenko. Guelph United FC (англ.). 5 травня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
  20. ↑ Jacques, John (5 травня 2022). Safely Returned From War, Artmenko Back On The Pitch With Guelph. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  21. ↑ а б Svyatik Artemenko 2022 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  22. ↑ Schaffner, Andre (11 травня 2022). Recap: Guelph United falls to HFX Wanderers in 2022 Canadian Championship action. Waking the Red.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ Ngabo, Gilbert (24 серпня 2022). He fought the Russians in Ukraine out of a sense of duty. Now he’s back in Canada chasing his soccer dream. Toronto Star (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  24. ↑ Jacques, John (30 серпня 2022). Artemenko Set For FC Berlin Stint. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  25. ↑ Electric City FC name starting goalkeepers for 2023 season. The Peterborough Examiner (англ.). 14 березня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
  26. ↑ Mahmoudi, Nelson (14 березня 2023). Winnipeg Footballer-Turned-War Hero Signs With Electric City. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  27. ↑ Brasil, Sydney (28 лютого 2022). Winnipeg Soccer Goalie Svyatik Artemenko Enlists in Ukrainian Army. Complex (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  28. ↑ Caudle, Daniel (25 лютого 2022). Former Guelph United goalkeeper now preparing for battle in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  29. ↑ Tait, Ed (1 березня 2022). “You don’t expect a call where he says, ‘Coach, in five minutes I’m getting on a train and in five hours I’ll be at the battlefront.’”. Valour FC (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  30. ↑ Martínez-Cachero, Wilko (25 лютого 2022). A firsthand account of what it’s like to be in Ukraine right now. USC Annenberg Media (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  31. ↑ Artemenko, Svyatik (Червень 2022). A soldier’s story: From Canada to Ukraine. Maclean's (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  32. ↑ Guelph soccer team hosting Ukraine fundraiser in honour of goalie. Guelph Mercury (англ.). 16 березня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
  33. ↑ Caudle, Daniel (5 травня 2022). Local soccer goalie returns to Guelph after fighting in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  34. ↑ Mojo, Adesola (7 травня 2022). Svyatik Artemenko: Ontario Soccer Player Who Fought In Ukraine Returns To Canada. Verve Times (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  35. ↑ Svyatik Artemenko. Soccerway (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
  36. ↑ FC Berlin Stats 2022. United Premier Soccer League (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 28 червня 2023.
  37. ↑ Svyatoslav Artemenko 2023 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святик_Артеменко&oldid=42584560