Світова мова
Міжнародна світова мова — інтернаціональна мова спілкування, котру вивчають багато людей як другу мову. Міжнародна мова характеризується не лише за числом носіїв (рідна чи друга мова), а також за географічним поширенням, і вона використовується в міжнародних організаціях та дипломатії[1][2].
До діючих міжнародних мов стосуються мови: нотного запису музики, мова фізичних, хімічних та математичних формул тощо. На наш час бракує лише мови безпосереднього спілкування представників різних країн та народів[3].
Історія[ред. | ред. код]
Чи не найперша спроба створити універсальну або міжнародну мову була зроблена ще у четвертому столітті до нашої ери в стародавній Македонії. Алексарх, брат македонського воєначальника Кассандра (згодом царя Македонії) мріяв створити справедливу державу, у якій усі громадяни говорили б однією мовою і жили б дружно. Він заснував місто Уранополіс — Місто неба, жителями якого стали прибульці з різних країн. Для них Алексарх створив спільну мову. На яких принципах вона базувалася, досі невідомо, бо нова місто-держава невдовзі припинила своє існування, а з нею і згадана мова[4].
Питанням впровадження міжнародної мови зокрема займались Лейбніц, організовувались групи вчених, перед якими стояло завдання створити мову легку, доступну і таку, яка б влаштовувала всіх. Було понад 500 проєктів, серед них Волапюк, Есперанто, Ідо, Інтерлінгва та інші, деякі не забуті й досі[5].
Англійська мова[ред. | ред. код]
Англійська мова — найвідоміша з глобальних мов. Вона широко викладається в країнах, де англійська мова не є офіційною. Саме тому вона все більше використовується в міжнародних комунікаціях. Володіння англійською мовою на Заході зараз є досить важливим. Залежно від методу розрахунку, англомовні налічують від трохи більше одного мільярда до двох мільярдів.
Французька мова[ред. | ред. код]
Французька мова також вважається однією зі світових мов. За оцінками, приблизно 200 мільйонів людей на п'яти континентах, використовують її в якості рідної чи робочої. З історичних причин французька мова є мовою офіційних дипломатів та міжнародних поштових служб. Французька мова також є важливою мовою в ЄС, де багато офіційних текстів спочатку пишуться французькою мовою, а потім перекладені іншими мовами. Франція, однак, втратила свою глобальну позицію по відношенню до Англії.
Арабська мова[ред. | ред. код]
Арабська мова є ключовою мовою в ісламському світі, оскільки вона є корінною мовою, і більшість понять, пов'язаних з релігією, існують в арабській мові. Хоча більшість мусульман у світі не знають арабську мову гладко, але, як правило, знають лише молитовний словник та молитви. Арабське навчання все ще є невід'ємною частиною освіти ісламських вірян.
Англійська та французька мови в міжнародних організаціях[ред. | ред. код]
Англійська та французька мови є офіційними робочими мовами в наступних міжнародних організаціях:
- НАТО
- Організація економічного співробітництва та розвитку
- Міжнародне бюро праці
- Міжнародний олімпійський комітет
- Всесвітній поштовий союз
- Червоний Хрест
- Союз міжнародних асоціацій
В Євросоюзі[ред. | ред. код]
За Статутом, мови усіх країн-членів повинні бути рівноправними. Це означає, що в ЄС однаково повинні функціонувати 26 мов. Це призводить до величезних витрат. За підрахунками економістів, за рік на тлумацькі та перекладацькі потреби ця спільнота витрачає до 30 % свого бюджету. При опитуванні, проведеному у 1999 році у Європарламенті, 21 % парламентарів висловили позитивне ставлення до пропозиції з використання есперанто у Європі[3].
Робочі мови в ЄС (ЄС має 23 офіційні мови)[6][7]: англійська, французька, німецька.
Мови світового значення[ред. | ред. код]
Мова світового значення — це, перш за все, мова, яка відповідає одному або кільком наступним критеріям:[8]
- відіграє важливу роль у світовій політиці
- має велике глобальне поширення
- використовується як міжособистісна мова
- має багато ораторів.
Деякі мови з більш ніж 100 мільйонами мовців, наприклад японська, не входять до переліку. Японська, хоча і вважається однією з найбільш значущих мов на міжнародному рівні, поряд з перерахованими міжнародними світовими мовами,[9] не вважається світовою мовою сама по собі. Японія як регіон майже однорідна з етнічної, культурної та мовної точки зору. Японці демонструють лише регіонально обмежену сферу впливу, у них мала історія у застосуванні їхньої мови в якості мови міжнародного спілкування як у лінгва франка, наприклад. Їх закордонні громади сильно прив'язані до етнічної приналежності. Незважаючи на міжнародний інтерес з 1980-х років, багато великих університетів, середніх шкіл та навіть початкових шкіл по всьому світу пропонують курси японської мови.
Мови, які часто вважаються світовими мовами, включають:[1][10][11]
Мови | Носії мови[12] | Як друга допоміжна мова[12] | Іноземна мова студентства | Всього мовців | Офіційний розподіл за статусами | Офіційна мапа статусів |
---|---|---|---|---|---|---|
Англійська | 372 млн[13] | 611 млн[13] | 600 млн[14] | 1500 млн[14] | Перелік територіальних одиниць, де англійська є офіційною мовою | |
Іспанська | 480 млн | 91 млн | 21 млн[15] | 567 млн[16] | Список країн, де іспанська є офіційною мовою | |
Французька | 80 млн | 153 млн | 62 млн[17] | 274 млн[18] | Перелік територіальних одиниць, де французька мова є офіційною |
Інші джерела позначають наступні мови як світові мови, тоді як за більш суворими джерелами їх називають як надрегіональні мови:[19]
Мови | Носії мови[12] | Мовці першої і другої мов[12] | Офіційний розподіл за статусами | Офіційна мапа статусів |
---|---|---|---|---|
Мандаринська мова | 898 млн[20] [21] (Лише Стандартна Мандарин: 150 млн)[22] |
1091~1151 млн[23] | Перелік територіальних одиниць, де китайська мова є офіційною мовою | |
Арабська | 313 млн | 423 млн[24] | Список країн, де арабська мова є державною | |
Гіндустані (Пояс Хінді, Урду) | 329 млн (260млн Хінді, 69 Урду) | 544 млн (381млн Хінді,[25] 163 Урду)[26] | Офіційна мова: Індія (Хінді та Урду), Пакистан (Урду) та Фіджі (Фіджійська гінді) Визнані як мова меншини в: Маврикій (Хінді) і Суринамі (Карибський гіндустані «карибський гіндустані») |
|
Португальська | 220 млн | 260 млн[27] | Перелік територіальних одиниць, де португальська мова є офіційною | |
Російська | 171 млн[28] | 260 млн[29] | Перелік територіальних утворень, де російська є офіційною мовою | |
Німецька | 95 млнα (Лише стандартна німецька: 78 млн) | 105 млн[30] до 130 млн[31] | Перелік територіальних одиниць, де німецька мова є офіційною |
Інші дані про мовців:
Ранг | Мова | Рідна | Друга | Загальна кількість носіїв |
---|---|---|---|---|
1 | Англійська мова[32] | 410 мільйонів | до 1 мільярда | до 1,4 мільярда |
2 | Китайська мова[33] | 845 мільйонів | до 500 мільйонів | до 1,3 мільярда |
3 | Іспанська мова[34] | 420 мільйонів | до 80 мільйонів | до 500 мільйонів |
4 | Російська мова[35] | 170 мільйонів | до 125 мільйонів | до 295 мільйонів |
5 | Арабська мова[36] | 240 мільйонів | до 40 мільйонів | до 280 мільйонів |
6 | Французька мова[37] | 80 мільйонів | до 120 мільйонів | до 200 мільйонів |
7 | Португальська мова[38] | 178 мільйонів | до 10 мільйонів | до 188 мільйонів |
8 | Німецька мова[39] | 90 мільйонів | до 20 мільйонів | до 110 мільйонів |
Усього: | 2 433 000 000 | 1 895 000 000 | 4 336 000 000 |
Офіційні мови ООН[ред. | ред. код]
Англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька є офіційними мовами ООН.
Есперанто[ред. | ред. код]
Наприкінці XIX ст. мала перспективи стати міжнародною штучна мова есперанто. У 1887 році у Варшаві вийшла книжка «Міжнародна мова» підписана «Доктор Есперанто» («той, що сподівається»). Її винахідник, лікар та поліглот Людвік Земенгоф з Білостока, мріяв про ті часи, коли кожна людина крім рідної мови вивчить ще одну, нейтральну мову, призначену для міжнародного спілкування. Мешкаючи в Російській імперії, у багатоетнічному Білостоку, він добре бачив, як однакові люди, які однаково їдять і працюють, не можуть зрозуміти одні одних[40][5]. Утім, на початку XXI ст. з'являються твердження, що проєкт есперанто себе не виправдав, і штучна мова Земенгофа не має шансів стати по-справжньому міжнародною[41].
Натомість, у 2022 р.:
- на альтернативному до Євробачення конкурсі пісень мовами меншин перемогла італійська співачка К'яра (Chiara Raggi) з піснею «Мозаїка» мовою есперанто;
- на офіційному м'ячеві фірми Adidas Аль-Ріла («Подорож», Al Rihla, الْرِّحْلَة) Чемпіонату світу з футболу 2022 у Катарі написи були виконані 5-ма з 6-и робочими мовами ООН (англійською, арабською, іспанською, китайською, французькою) й есперанто (замість російської — 6-ої робочої мови ООН).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Fischer Verlag Weltalmanach stichwort_weltsprachen Archived September 4, 2009, at the Wayback Machine
- ↑ Baker & Jones Encyclopedia of bilingualism and bilingual education
- ↑ а б Лінецький, Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.(еспер.)(укр.)
- ↑ Володимир Пацюрко. Від укладача // Великий есперантсько-український словник. — Київ, 2007. — 200 с.
- ↑ а б Коскін, Володимир (18 січня 2009). Євген Ковтонюк: жага пізнання і поезія фактів. Портал українця. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2010.
- ↑ Many tongues, one family. Languages in the European Union. Office for Official Publications of the European Communities. 2004
- ↑ Axel Moberg (2003). Språken inom EU
- ↑ Colin Baker och Sylvia Prys Jones (red.) (1998). Multilingual matters i verket Encyclopedia of bilingualism and bilingual education. ISBN 978-1-85-359362-8
- ↑ The World's 10 most influential Languages". Архів оригіналу за 22 квітня 2011. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Ulrich Ammon Status and function of languages and language varieties
- ↑ Ali Mazrui A world federation of cultures: an African perspective
- ↑ а б в г Summary by language size.
- ↑ а б English Language | Ethnologue. Ethnologue. 16 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
- ↑ а б Crystal, David (2006). «9 — English worldwide pp. 420—439». Cambridge University Press. Cambridge University Press. Retrieved 2015-12-15
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ El Espanol (PDF). cvc.cervantes.es. 2016.
- ↑ Le français, une langue mondiale [La lengua francesa en el mundo 2014] (PDF) (фр.). French Ministry of Foreign and European Affairs. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- ↑ 2014 «The French language worldwide» report [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] unveiled by Organisation de la Francophonie
- ↑ Baker & Jones Encyclopedia of bilingualism and bilingual education
- ↑ Chinese, Mandarin. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Mikael Parkvall (2010). Världens 100 största språk 2010 [The World's 100 Largest Languages in 2010]. Nationalencyklopedin. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 19 липня 2015.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ One-third of Chinese do not speak Putonghua, says Education Ministry. South China Morning Post. 23 вересня 2014. Процитовано 24 березня 2017.
- ↑ The 30 Most Spoken Languages of the World. KryssTal. 2010. Процитовано 19 липня 2015.
- ↑ Arabic.
- ↑ Hindi.
- ↑ Urdu.
- ↑ Instituto Internacional da Língua Portuguesa. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 4 серпня 2010.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Lewis, M. Paul; Simons, Gary F.; Fennig, Charles D., ред. (2016). Russian language. Ethnologue. Процитовано 26 червня 2016.
- ↑ Голодец: русский язык знают около 260 миллионов человек в мире. RIA Novosti (рос.). 28 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2016.[неавторитетне джерело]
- ↑ Ammon, Ulrich — Die Stellung der deutschen Sprache in der Welt (de Gruyter Mouton; ISBN 978-3-11-019298-8)
- ↑ German, Standard.
- ↑ The triumph of English: A world empire by other means | The Economist
- ↑ [[:en:People's Republic of China#cite note-unpop-4|China - Wikipedia, the free encyclopedia
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 5 березня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Languages of the World. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 21 грудня 2013.
- ↑ L'arabe. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
- ↑ La francophonie
- ↑ Ethnologue report for language code
- ↑ Ethnologue: Statistical Summaries
- ↑ Володимир Пацюрко. Від укладача // Великий есперантсько-український словник. — Київ, 2007. — 200 с.
- ↑ Ґастон Доррен. «Лінґво. Мовний пейзаж Європи». М.: «Колибри», 2016.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|