Свѣтъ (Світ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свѣтъ


Перша сторінка газети «Свѣтъ» (Світ) від 5 листопада 1870 року
Країна  Австро-Угорщина
Видавець Товариство св. Василя Великого

Засновано 13 липня 1867
Головний редактор Сабов Кирило і Viktor Kimakd
Припинення публікацій 1871
Головний офіс Ужгород

«Свѣтъ» («Світ») — ужгородський тижневик, офіційний орган літературного «Общества св. Василія Великого», діяльність якого поширювалася на Мукачівську і Пряшівську греко-католицькій єпархії. Виходив друком у 1867—1871 рр.[1]

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Редакторами цього друкованого органу були Юрій Ігнатко, о. Кирило Сабов, Віктор Кимак та о. Віктор Ґебей.

Перше число видання вийшло під датою 13 липня 1867 р. Отець Августин Волошин у своїх «Споминах» відзначав:

«„Світ“ виходив кожного тижня (у четвер). Подавав статті реліґійного, історичного, етноґрафічного і господарського напрямку, кореспонденції, оповідання, новості і пр. Оповідання по більшій части не були ориґінальні, но передруковалися із великоруської літератури, від Пушкіна, Тургенєва, Гоголя і пр.»[2]

Із тижневиком «Свѣтъ/Світ» співпрацювали тогочасні відомі діячі Петро Азарій, Ник. Валковський, Віктор Ґебей, Іван Дешко, Адольф Добрянський, Корнелій Злоцький, Анатолій Кралицький, Олександр Митрак, Іван Мондок, Олександр Павлович, Андрій Попович, Михайло Попрадов, Іван Раковський, Ігнатій Рошкович, Йосиф Рубій, Іван Сильвай, Степан Ханат.[2]

Мовою видання була «мішанина церковщини і великорущини з дуже малим примішаньом народного язика».[2]

Доля видання[ред. | ред. код]

Через послідовну опозиційну позицію тижневика до намагань мукачівського єпископа Стефана Панковича (1867—1874) мадяризувати вірних і латинізувати східний обряд, цей ієрарх заборонив священикам передплачувати «Свѣтъ». Стефан Панкович, користуючись тим, що «Общество св. Василія Великого» діяло під опікою Церкви, усунув його керівництво, призначивши лояльних собі адміністраторів. Їхніми стараннями видання тижневика припинилося — останнє число вийшло 14(26) січня 1871 р. Натомість 9 лютого 1871 р. почали видавати «Новый Свѣт», але цей часопис не мав успіху і припинив існування у жовтні 1872 р.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Т. 2. Рим, Львів: Місіонер. с. 216—217. ISBN 9667086267.
  2. а б в Спомини. Авґустин Волошин. Вибрані твори. litopys.org.ua. Процитовано 27 вересня 2017.