Серби в Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Серби — невелика громада в Болгарії, більшість з яких є іммігрантами. Багато з них — спортсмени та бізнесмени, які емігрували до Болгарії у 20-21 столітті.

Кількість[ред. | ред. код]

  • За даними Національної ради з питань співпраці з етнічних та інтеграційних питань урядом Болгарії, в країні проживає 313 місцевих сербів, більшість з яких є нащадками старих політичних емігрантів.[1]
  • Перепис населення Болгарії 2011 року зареєстрував 569 громадян Сербії, які постійно проживають у Болгарії, більшість з яких є нещодавними економічними іммігрантами.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Під час панування Візантії в Болгарії серби вторглися на візантійську територію в 1149 році. Імператор Мануїл I Комнінос (1143—1180) змусив повсталих сербів піддати васалам (1150–52) і поселив кілька сербських військовополонених навколо Софії.[3]

Османські часи[ред. | ред. код]

Село Бракевці було заселено сербами в пізні османські часи, після того, як місцеве болгарське населення емігрувало до Бессарабії.[4]

Болгарія 19 століття[ред. | ред. код]

Під час перепису населення 1880 року в Болгарії, в якому була зареєстрована рідна мова, було зараховано 1894 серби з наступними округами, які мали помітну кількість сербомовних:

  • Відинський район: 1260, 1,2 % від загальної кількості
    • Кульський підрайон: 1083, 3,5 %; Бракевці, (сьогодні в Сербії), муніципалітет Бракевці: 1067 (більшість сербів, єдине таке поселення в Болгарії). У 1919 році Бракевці відійшли до Сербії.
    • Відинський район: 165, 0,4 %
  • Софійський район: 258, 0,2 %
    • Софійський підрайон: 243, 0,5 %.

Організації[ред. | ред. код]

У 1999 році була створена організація «болгарських сербів», але незабаром після цього вона розпалася.[5] У 2010 році була створена Асоціація сербів у Болгарії[6].

Видатні люди[ред. | ред. код]

  • Ана-Неда (1323—1324), дружина імператора Болгарії
  • Драгана (1371—1395), дружина імператора Болгарії
  • Джоко Росіч (1932—2014), болгарський актор, який народився в Сербії. Старий політичний емігрант. Сербський батько та мати болгарка.
  • Златомір Загорчич (нар. 1971), натуралізований колишній болгарський футболіст, нині тренер. Виступав за збірну Болгарії 1998—2004.
  • Предраг Пажин (нар. 1973), натуралізований колишній болгарський футболіст, нині тренер. Виступав за збірну Болгарії 2000—2004.
  • Зоран Янкович (нар. 1974), натуралізований колишній болгарський футболіст. Виступав за збірну Болгарії 2002—2007.
  • Іван Чворович (нар. 1985), натуралізований болгарський футболіст, виступає за збірну Болгарії
  • Майстор Міро (Майстор Миро), шеф-кухар.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Национален съвет за сътрудничество по етническите и интеграционните въпроси. Етнически малцинствени общности. [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
  2. 2011 Population census in the republic of Bulgaria, p.23 [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.]
  3. Hungary and the Fall of Eastern Europe 1000–1568. Osprey Publishing. 1988. с. 16–. ISBN 978-0-85045-833-6. John Comnenus also settled Serbian prisoners as stratioti military colonists around Izmit, while Manuel Comnenus similarly settled Serbs around Sofia.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Антон Страшимиров, «Книга за българите» София, Библиотека «Вечни книги на България», Изд-во «Сибия», 1995, София, стр. 30.
  5. Archived copy. Архів оригіналу за 21 July 2011. Процитовано 14 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Ekonom: east Media Group, 09. June 2010, Sreckovic on status of Serbs in Bulgaria
  7. МАЙСТОР МИРО - НАЙ-ОБИЧАНИЯТ СЪРБИН В БЪЛГАРИЯ (Bulgarian) . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Radosavljević, Nedeljko. «Симо Соколов и српска емиграција у Бугарској 1883—1886.(документи).» Мешовита грађа 34 (2013): 233—267.