Сидоренко Віталій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Сидоренко
Віталій Сидоренко
Віталій Сидоренко
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Сергійович Сидоренко
Народження 22 грудня 1981(1981-12-22) (42 роки)
  Київ
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Артур М'юзік» (Київ)
Росія «Строгіно» (Москва)
Номер 22
Юнацькі клуби
«Зміна» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998—2002 Україна «Оболонь» 21 (0)
1999—2002  Україна «Оболонь-2» 15 (0)
2001  Україна «Нафком-Академія» 1 (0)
2002—2003 Україна «Металург-2» (Запоріжжя) 21 (0)
2004 Україна «Борекс-Борисфен» 8 (0)
2004 Україна «Єдність» (ААФУ)
2005 Україна «Металіст-УГМК» (ААФУ)
2006 Україна «Єдність» 10 (0)
2009 Україна КНТЕУ (ААФУ)
2009 Україна «Зеніт» (Боярка) (ААФУ)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2004—2005 Україна «Золотий Альтром» ? (?)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2005—2021 Україна Україна (пляжн.) 130 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 травня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 вересня 2021.

Віталій Сергійович Сидоренко (нар. 22 грудня 1981, Київ) — український футболіст, воротар клубів із пляжного футболу «Артур М'юзік» (Київ) і «Строгіно» (Москва). Гравець збірної України з пляжного футболу. Виступав, зокрема за «Оболонь-ППО» (Київ) і «Борекс-Борисфен» (Бородянка) у першій лізі чемпіонату України з футболу.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Віталій Сидоренко зі срібним кубком відбіркового турніру чемпіонату Європи Euro Beach Soccer League Kiev 2013

Футбол[ред. | ред. код]

Першим тренером був Георгій Панайотович Наврозіді, після чого Михайло Михайлович Лабузов відбирав гравців у «Зміну» (Київ) 1981 р.н., вихованці якої стали основою професіональної команди «Оболонь». За пивоварів дебютував 17 квітня 1998 року в домашній грі проти «Гірника» (Павлоград), вийшовши на 66-й хвилині, коли «Оболонь» перемагала вже 6:1. У сезоні 2000/01 разом із киянами вийшов до першої ліги, а у сезоні 2001/02 — до вищої ліги.

Улітку 2002 перейшов до вищолігового «Металурга» (Запоріжжя), але за основну команду не провів жодного поєдинку, виступаючи за «Металург-2» у другій лізі.

Пляжний футбол[ред. | ред. код]

Кар'єра у пляжному футболі почалася 2005 року, коли Володимир Залойло запросив Сидоренка на тренування збірної України з пляжного футболу. Через 2 тижні команда полетіла на чемпіонат світу в Ріо[1].

Учасник чемпіонатів світу 2005 та 2011, володар Кубка Європи 2007, чемпіон Європи (2010) та бронзовий призер європейської першості (2012). У багатьох матчах носив капітанську пов'язку збірної України.

У складі ФК «Плесо» Київ срібний (2006) та бронзовий призер (2007) вищої ліги чемпіонату України з пляжного футболу. Ставав чемпіоном країни: 2008 року в складі БРР, 2009 і 2012 у складі «Майндшер», також срібний призер чемпіонату 2011 у складі «Майндшер».

Брав участь у розіграші першого чемпіонату Росії 2005 року, віцечемпіон у складі «Дрім тім МФТІ» (Москва). Чемпіон Росії 2010 та учасник клубного чемпіонату світу 2011 у Бразилії в складі ПФК «Локомотив» (Москва). 2012 року «Локомотив» став клубним чемпіоном світу, обігравши в Сан-Паулу бразильський «Фламенгу», в складі москвичів Сидоренко визнаний найкращим голкіпером турніру[2].

У складі київської команди «Гріффін» срібний призер Кубка європейських чемпіонів 2013 і найкращий воротар турніру[3]. Чемпіон України з пляжного футболу 2013 у складі «Артур М'юзік» (Київ)[4].

Під №80 увійшов до списку 100 найкращих українських спортсменів незалежності за версією Tribuna.com та FAVBET[5]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Закінчив Київський університет фізкультури, менеджмент.

Одружений, син — Максим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Віталій Сидоренко: «Коли м'яч весь в мокрому піску - для мене не в кайф»
  2. [1]
  3. Новина з сайту АПФУ. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 23 серпня 2013.
  4. Вікі-новина про фінал чемпіонату
  5. 100 найкращих спортсменів незалежності України: місця 80-61

Посилання[ред. | ред. код]