Сили народної мобілізації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сили народної мобілізації
Дата створення / заснування 13 березня 2014
Зображення
Участь у військовому конфлікті Громадянська війна в Іраку з 2014d, Громадянська війна в Сирії і Битва за Мосул
Країна  Ірак
Розташування штаб-квартири Багдад
Зона обслуговування Ірак
Кількість підписників у соціальних мережах 1 319 158
Офіційний сайт
CMNS: Сили народної мобілізації у Вікісховищі

Сили народної мобілізації (араб. الحشد الشعبي‎, Хашд аш-Шаабі) — коаліція, що складається з шиїтських, єзидських і християнських міліцій, які борються на стороні іракського уряду проти ІД, скорочено PMF. Коаліція спонсорується державою і являє собою парасолькову організацію з 40, в основному шиїтів, міліцій. Однак у її складі є також християнські, сунітські і єзидські угруповання[1]. СНМ була сформована в цілях розгортання боротьби проти ІД. Організація була створена шляхом формального об'єднання існуючих на той момент іррегулярних частин бойовиків під егідою іракського міністерства внутрішніх справ у червні 2014 року[2].

За даними The National Interest, з 100 тисяч бійців приблизно 80 відсотків в тій чи іншій мірі підтримуються з-за кордону елітним іранським Корпусом вартових ісламської революції (КВІР). Деякі керівники угруповань, наприклад, Абу Махді аль-Мухандіс (голова Катаїб Хезболла) визнані терористами в США. До того ж Катаїб Хезболла брала участь у збройному протидію американської окупації Іраку[3].

19 лютого 2018 року на колону з восьми автомобілів СНМ напали бойовики ІГ. Близько 30 людей були вбиті або потрапили в полон, серед них було 6 польових командирів з охороною[4][5].

3 січня 2020 року Абу Махді аль-Мухандіс був убитий разом з Касемом Сулеймані в результаті авіаудару США по міжнародному аеропорту Багдада[6] за наказом президента США Дональда Трампа, щоб «зупинити війну»[7].

У червні 2023 року зявилася інформація, що в Іраку підготували майже 600 бойовиків «Хаш аль Шаабі» для участі у війні рф проти України.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Islamic State: The caliphate strikes back. The Economist. 23 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  2. Raineri, Daniele (2 квітня 2015). Assalto finale a Tikrit. Il Foglio Quotidiano (Italian) . Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  3. Опасные защитники Ирака. Лента.ру (рос.). 3 октября 2016. Процитовано 19.10.2016.
  4. Бойцы сил народной мобилизации Ирака «Хашд Шааби» были убиты боевиками ИГ. news.ru. 19 февраля 2018.
  5. Шиитские формирования вступили в стычки с боевиками ИГ в Киркуке. bfm.ru. 19 февраля 2018.
  6. Iran's Soleimani and Iraq's Muhandis killed in air strike: militia spokesman. Reuters. 3 січня 2020.
  7. Burns, Robert; Baldor, Lolita C.; Miller, Zeke (3 січня 2020). Trump: Aim of Killing Iranian General Was to 'Stop a War'. NBC 5. Процитовано 3 січня 2020.
  8. В Іраку підготували сотні бойовиків для участі у війні рф проти України. babel.ua (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]