Бейс Аарон ве-Ісроель
| Синагога Цорі Ґілод | |
|---|---|
 Синагога на вулиці Братів Міхновських, 4 у Львові | |
| 49°50′17″ пн. ш. 24°00′16″ сх. д. / 49.838056° пн. ш. 24.004444° сх. д.Координати: 49°50′17″ пн. ш. 24°00′16″ сх. д. / 49.838056° пн. ш. 24.004444° сх. д. | |
| Тип споруди | споруда і синагога |
| Розташування |
 Україна, Львів |
| Архітектор | Альберт Корнблют |
| Початок будівництва | 1912 |
| Кінець будівництва | 1925 |
| Стиль | Стиль круглої арки |
| Належність | юдаїзм |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | 79018, м. Львів, вулиця Братів Міхновських, 4 |
  Бейс Аарон ве-Ісроель (Україна) | |
 | |
 Бейс Аарон ве-Ісроель у Вікісховищі | |
Синагога товариства «Цорі Ґілод» (івр. צרי גלעד, «Пахощі Гілеаду») — синагога у Львові на вулиці Братів Міхновських. Повернута єврейській громаді у 1989 році, прибулі для керування релігійною громадою представники карлінського хасидського напрямку стали називати синагогу «Бейс Аарон ве-Ісроель» («Дім Арона і Ізраїля»), проте для львів'ян вона залишилася відома під її історичною назвою — «Цорі Ґілод».
Історія[ред. | ред. код]
1897 року Мозес Гріфель звів одноповерховий будинок на ділянці між вулицями братів Міхновських і Хотинською. 1912 року його придбало товариство «Цорі Ґілод» (івр. צרי גלעד, «бальзам Гілеаду»), засноване 1899 року рабином Йоахимом Ґутманом. Приміщення було пристосовано під молитовний дім. Отримавши дозвіл від магістрату, у 1923—1925 роках товариство спорудило нову синагогу за проєктом Альберта Корнблюта. У радянський час використовувалась як склад. 1989 року передана єврейській громаді. При рабині Аврумі Розенталі при синагозі діяла єшива, очолювана Хаїмом Голубицьким. У 1990—1991 роках проведено ремонт. Прибудова синагоги, де знаходився верстат для виготовлення маци, була перебудована під гуртожиток для єшиви, кошерну кухню, мікве і кімнату для гостей.
В інтер'єрі збереглись одні з небагатьох в Україні синагогальних розписів, автором яких є Максиміліан Куґель[1].
Архітектура[ред. | ред. код]
Будівля прямокутна у плані, складається з молитовної зали 14,2×14 м і допоміжних приміщень. Поруч, зі сторони вулиці братів Міхновських має подвір'я. Східний фасад утворює єдину лінію із забудовою вулиці Хотинської. В обидвох фасадах високі вікна з півциркульними завершеннями. У фальшивому склепінні влаштовано ліхтар (зараз ошальований). В інтер'єрі влаштовано двоярусні галереї.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
-
Розписи інтер'єрів -
-
Світловий ліхтар -
-
-
Східний фасад від вулиці Хотинської
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Братів Міхновських — синагога «Цорі Ґільод». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 19 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бойко О. Синагога Цорі Гільод // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 155—158. — ISBN 966-8849-30-2.
- Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама. — № 10—11 (34—35). — жовтень-листопад, 1997. — С. 6—9, 15.
- Кравцов С. Синагоги Західної України, стан і проблеми вивчення // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 2. — Львів, 1994. — С. 10—16.
- Пархомовський А. Становлення відродженої громади // Галицька брама. — № 10—11 (34—35). — жовтень-листопад, 1997. — С. 4—5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Синагога Бейс Аарон ве Ісраель (Цорі Ґілод), Львів. karpaty.rocks. Процитовано 19 березня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Євгеній Іпатов (3 липня 2015). «Дім Аарона і Ізраеля», або дивом вціліла львівська синагога. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 19 березня 2023.
- Євген Гулюк, Оксана Бабенко (23 травня 2019). «Бальзам» для душі. Товариство «Цорі Ґільод» і діюча синагога у Львові. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 19 березня 2023.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
