Сирін Максим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Сирін
 Солдат
Загальна інформація
Народження 23 липня 1982(1982-07-23)
Станиця Луганська
Смерть 21 березня 2019(2019-03-21) (36 років)
Авдіївка
Псевдо «Шалений»
Військова служба
Роки служби 2017—2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Микола́йович Си́рін (23 липня 1982(19820723) — 21 березня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в Станиці Луганській (Луганська область); працював у пожежній частині.

23 вересня 2017 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, старший водій 1-го розвідувального відділення розвідвзводу 2-го мехбатальйону 93-ї бригади. Був на ротації у Гранітному, ушкодив ногу, відмовився їхати на лікування в госпіталь. Лагодив машини й різну техніку.

21 березня 2019-го в пообідню пору противник розпочав обстріл в районі промзони Авдіївки з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї із метою проведення розвідки боєм та прикриття висування вогневої групи. Максим Сирін, в якого закінчилося чергування, залишився, щоб допомогти побратимам, та відійшов на позиції взводного опорного пункту. Він відкрив вогонь у відповідь, чим притиснув ворожу групу до землі та змусив противника відступити. В ході стрілецького бою зазнав наскрізного поранення голови, від якого помер у лікарні.

24 березня 2019 року похований в Станиці Луганській.[2]

Без Максима лишилися батьки, дружина Юлія та двоє дітей — син Данило і донька Софія.[3]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]