Слепньов Маврикій Трохимович
Маврикій Трохимович Слепньов | |
---|---|
рос. Маврикий Трофимович Слепнёв | |
Народження |
15 (27) червня 1896 Ямсковичі |
Смерть |
19 грудня 1965 (69 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Officer Aeronautical Schoold (1917) |
Роки служби | 1914—1917, 1918—1946 |
Партія | КПРС |
Член | Центральний виконавчий комітет СРСР |
Звання |
Штабскапітан Полковник авіації |
Війни / битви |
Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна |
Нагороди | |
Слепньов Маврикій Трохимович у Вікісховищі |
Маври́кій Трохи́мович Слепньо́в (рос. Маврикий Трофимович Слепнёв; 27 червня 1896 — 19 грудня 1965) — радянський військовий і полярний льотчик, полковник авіації (1936). Герой Радянського Союзу (20.04.1934).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі Ямсковичі, нині Кінгісеппського району Ленінградської області. Росіянин. Навчався у торговельній школі, працював на заводі електроапаратури.
У 1914 році призваний до Російської імператорської армії. У 1915 році закінчив школу прапорщиків. Учасник Першої світової війни. У 1917 році закінчив Гатчинську льотну школу. Був командиром авіаційного загону. Останнє військове звання — штабс-капітан.
У 1917 році пристав до більшовиків. Під час Жовтневого перевороту очолював загін Червоної гвардії Лузького району Петрограда.
У лютому 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії. До вересня 1918 року — заступник начальника авіагрупи Лузької стрілецької дивізії, до лютого 1919 року — командир 1-го загону, згодом — льотчик Ярославської авіагрупи. У 1919 році закінчив курси при Військово-інженерній академії РСЧА. Учасник Громадянської війни в Росії: з жовтня 1919 року — військовий інженер 25-ї стрілецької дивізії на Східному і Західному фронтах.
У липні 1923 року закінчив Московську вищу військову авіаційну школу льотчиків і був залишений при школі льотчиком-інструктором. З 1925 року — льотчик Цивільного Повітряного Флоту (ЦПФ СРСР) із залишенням у кадрах РСЧА: протягом 1925—1928 років здійснював освоєння нових повітряних трас у Середній Азії, одночасно виконуючи бойові завдання командування РСЧА у ході боротьби з басмацтвом; з 1929 року — у Східному Сибіру; з 1931 року — в Арктиці.
З 1933 року — інженер-пілот авіаційного управління Північного морського шляху в Москві. У лютому 1934 року разом з Г. Ушаковим і С. Леваневським був відряджений до США з метою закупівлі літаків для порятунку челюскінців. За один рейс евакуював з крижини п'ятьох чоловік, згодом доправив хворого О. Шмідта з Чукотки на лікування до США.
У 1934—1935 роках — командир авіаційного загону при НДІ ЦПФ. У 1936 році закінчив Військово-повітряну академію імені М. Є. Жуковського. З 1936 року — заступник начальника, з 1937 року — начальник Головної інспекції ЦПФ. Одночасно, протягом 1935—1937 років, командував підрозділом дирижаблів. У 1939—1940 роках — начальник Академії ЦПФ. У 1941 році закінчив курси удосконалення командного складу при Академії Генерального штабу РСЧА.
Учасник німецько-радянської війни: з серпня 1941 року — заступник командира 63-ї авіаційної бригади ВПС Чорноморського флоту. З січня 1942 року проходив військову службу в Головному управлінні ВПС ВМФ: командир з формувань, з вересня 1942 — начальник 5-го відділу, з січня 1943 — начальник відділу перелетів. З жовтня 1944 року — старший офіцер з повітряного права міжнародно-правового відділу Головного штабу ВМФ СРСР.
У 1946 році полковник М. Т. Слепньов вийшов у відставку. Займався літературною діяльністю. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Постановою ЦВК СРСР від 20 квітня 1934 року за мужність і героїзм, виявлені при рятуванні челюскінців, Слепньову Маврикію Трохимовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням грамоти ЦВК СРСР. Після введення особливого знаку відзнаки — медалі «Золота Зірка» у 1939 році, отримав нагороду за № 5.
Нагороджений двома орденами Леніна (20.04.1934, 21.02.1945), орденом Червоного Прапора (03.11.1944), медалями, а також орденом Червоного Півмісяця Таджицької РСР.
Крім того, був нагороджений нагородами Російської імперії: Анненською зброєю «За хоробрість», орденами Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом, Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом, медаллю «300-річчя Дому Романових».[1]
Твори[ред. | ред. код]
- Слепнёв М. Т. В снегах Сибири. — М.: Осоавиахим, 1930. (рос.)
- Слепнёв М. Т. Первые Герои Советского Союза. — М.: ДОСААФ, 1955. (рос.)
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Ім'ям Маврикія Слепньова названо одну з московських вулиць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Солдаты Победы: Слепнёв Маврикий Трофимович. (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Слепньов Маврикій Трохимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
|
- Народились 27 червня
- Народились 1896
- Померли 19 грудня
- Померли 1965
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Члени КПРС
- Штабскапітани (РІА)
- Полковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За оборону Одеси»
- Нагороджені медаллю «За оборону Севастополя»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня
- Уродженці Ленінградської області
- Російські військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Герої Радянського Союзу — росіяни
- Льотчики XX століття
- Льотчики СРСР
- Радянські військові льотчики
- Полярні льотчики
- Випускники Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Померли в Москві
- Люди, на честь яких названо вулиці