Слов'янська хроніка
Слов'янська хроніка, Хроніка слов'ян (лат. Chronica Slavorum) — важливе історичне джерело, що описує дохристиянську і ранню християнську епоху в житті полабських слов'ян. Автором цієї хроніки є німецький священник і місіонер XII століття Гермольд; що продовжив Арнольд Любекський[en] (1171—1209 рр.). Хроніка є продовженням творів Адама Бременського «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви», де описуються події IX—XI ст., що пов'язані з поширенням християнства серед західних слов'ян (руян, вагрів, ободритів) в період німецького переселення за Ельбу (див. «Хрестовий похід проти слов'ян», «Розселення німців на схід»).
Зміст[ред. | ред. код]
Автор локалізує слов'ян на південному узбережжі Балтійського моря. Однією із значних слов'янських держав є «Русія» (лат. Rucia) з центром в «Хуе» (лат. Chue), яка раніше називалася «Остроґардом» (лат. Ostrogard) і «Хуніґардом» (лат. Chunigard), де раніше там жили гуни. Єдиними слов'янами язичниками залишаються пруси. На берегах Одри живуть венети, а в гирлі цієї річки стояв колись язичницьке слов'янське місто «Юмнета» (лат. Iumneta). На заході слов'яни жили і в межиріччі Ельби та Одера. Далі автор перераховує такі слов'янські міста як м. Мекленбург (лат. Mikilinburg, місто бодричів) і м. Ретра (Радогощ).
Потім описуються подвиги Карла I Великого, який підкорив саксів. Деякі слов'янські племена також стали підданим Карла I. Центром освіти слов'ян і данів став Гамбург. Проте пізніше ця імперія була розділена на частини:
- Німеччина (лат. Germania),
- Галлія (лат. Gallia),
- Аквітанія (лат. Aquitania) і з
- Лотарінгією (лат. Lotharingia),
- Італією (лат. Italia) та
- Бургундією (лат. Burgundia).
Відповідно Людовик II володів Німеччиною, Лотар I — Лотарінгією, Карл II — Галлією, а Піпін I — Аквітанією.
Також розповідається про появу Нормандії, яку віддав у володіння вікінгам король Карл II, побоюючись їх набігів.
Слов'янські племена[ред. | ред. код]
- Ruci — руси, чиї землі простяглися до Руського моря (лат. Rucenum mare).
- Polani — поляки мешканці Полонії (лат. Polonia)
- Boemos — богеми (Богемія), чехи
- Marahi — морави (моравани)
- Karinthi — каринтійці (Каринтія),
- Sorabi — сорби.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Гельмольд. Славянская хроника / пер. Л. В. Разумовской. — г. Москва: изд. АН СССР, 1963 г. (рос.)
- Арнольд Любекский. «Славянская хроника» // Латиноязычные источники по истории Древней Руси. Германия. Середина XII- середина XIII в. — г. Москва, изд. Институт истории АН СССР, 1990 г. (рос.)
- Арнольд Любекский. «Славянская хроника» // Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд Любекский. Славянская хроника / Перевод с латин. И. В. Дьяконова, Л. В. Разумовской, редактор-составитель И. А. Настенко. — г. Москва: изд. «СПСЛ», «Русская панорама», 2011 г. — С. 306–488. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — ISBN 978-5-93165-201-6. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Текст хроніки в оригіналі, латиною (лат.)
- Предисловие переводчика к книге Гельмольда из Босау, Славянская хроника. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Гельмольд. Славянская хроника. Книга I, главы 1-20. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Гельмольд. Славянская хроника. Книга I, главы 21-40. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Гельмольд. Славянская хроника. Книга I, главы 41-60. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Гельмольд. Славянская хроника. Книга I, главы 61-94. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Гельмольд. Славянская хроника. Книга II. сайт «Восточная литература». Архів оригіналу за 26.08.2011. Процитовано 15.11.2014. (рос.)
- Арнольд Любекский. Славянская хроника фрагменты «Хроники» в переводе М. Б. Свердлова на сайт «Восточная литература» (рос.)
