Смоленськ-Центральний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смоленськ-Центральний
Москва — Смоленськ — Берестя
Вітебськ — Смоленськ — Брянськ
Смоленськ — Сухиничі
Московська залізниця
станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Росія Росія
Адреса Прапор Смоленська Смоленськ
Привокзальна площа, 1
Координати 54°47′52″ пн. ш. 32°02′04″ сх. д. / 54.79777777780577708° пн. ш. 32.034444444471773750° сх. д. / 54.79777777780577708; 32.034444444471773750Координати: 54°47′52″ пн. ш. 32°02′04″ сх. д. / 54.79777777780577708° пн. ш. 32.034444444471773750° сх. д. / 54.79777777780577708; 32.034444444471773750
Структура
Лінія(ї) Москва — Смоленськ, — Берестя
Вітебськ, — Смоленськ — Брянськ,
Смоленськ — Сухиничі
Платформ 4
Тип платформ 2 острівні (високі) ,
2 бічні (низькі)
Колій 22
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі Кафе Доступ для осіб з інвалідністю
Пересадка на трамваї: № 3, 4
Історія
Відкрито 1868 (156 років)
Перебудовано 1952, 2006
Електрифіковано 1979
Будівля
Архітектор Б. С. Мезенцев, М. А. Шпотов
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Московська залізниця
Оператор Російські залізниці
Вебсайт smolensk.dzvr.ru
Код ЄМР (АСУЗТ) 170108
Код Експрес-3 2000170
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва-Пасажирська-Смоленська 417 км
Мінськ-Пасажирський 331 км
Берестя-Центральний 678 км
Вітебськ 138 км
Орел 396 км
Мапа
Мапа
Смоленськ-Центральний на Вікісховищі

Смолéнськ-Центрáльний — вузлова залізнична станція Смоленського регіону Московської залізниці в місті Смоленську Смоленської області.

Основна залізнична двоколійна електрифікована магістраль Москва — Мінськ — Берестя має важливе як пасажирське, так і вантажне значення й проходить через міста: Гагарін, Вязьма, Сафоново, Ярцево й Смоленськ. Крім неї діють одноколійні тепловозні лінії: історична Рига — Орел (через Рудню, Голинки, Смоленськ, Починок і Рославль), Смоленськ — Сухиничі, Вязьма — Ржев, Вязьма — Брянськ, Вязьма — Калуга й Рославль — Сухиничі. Окрім того діють внутрішні інії Дурово — Владимирський Тупік (є пасажирське сполучення), Смоленськ — Сошно (ППЖТ Смоленської ГРЕС в селищі Озерний), на Дорогобуж та Верхньодніпровський (лише вантажні перевезення). Довжина залізниць загального користування на території Смоленської області — 1259 км (2002), довжина під'їзних залізничних колій підприємств — 672 км (2002).

Історія[ред. | ред. код]

Смоленщина однією з перших прийняла на своїх просторах залізниці, найпершою з яких стала Ризько-Орловська, яка була прокладена через Смоленськ у 1868 році.

Історична будівля вокзалу

Двома роками пізніше відкрито рух залізничною лінією Москва-Смоленська — Смоленськ, яку ще через рік подовжили до Берестя, а наприкінці XIX століття залізничну колію прокладено від Смоленська до Мічурінська. Всі ці стрімкі зміни проходили в рамках потужного економічного буму, одним з найхарактерніших проявів якого було масштабне будівництво залізниць, що додали місту додатковий імпульс у розвитку, зробивши його великим транспортним вузлом і торговельно-перевалочним пунктом[1].

З 1896 року з відкриттям лінії Духівська — Раненбург стала вузловою[2].

У 1979 році розпочата електрифікація змінним струмом (~25 кВ) дільниці Вязьма — Красне.

1 червня 1980 року відкрито рух пасажирських поїздів під електротягою електровозами ЧС4т на дільниці Смоленськ — Орша.

2 липня 1981 року завершена електрифікація дільниці Смоленськ — Красне, яку відкривав перший вантажний поїзд під електротягою за маршрутом Орша — Смоленськ.

У 2008 роціз південної сторони вокзалу, неподалік від Колгоспної площі, відкритий приміський термінал.

Вокзал[ред. | ред. код]

Креслення першого вокзалу

Перший вокзал в Смоленську, що складався з двох будівель, розташованих вздовж північного і південного перонів і з'єднувалися аркою з годинником, був пам'яткою архітектури, виконаний в стилі неокласицизму. За задумом архітекторів, вокзал повинен був не тільки зустрічати гостей, виконуючі всі відповідні функції, але також і слугувати візитною карткою міста. Але після майже 70 років служби перший вокзал був сильно зруйнований під час нальотів гітлерівців на Смоленськ влітку 1941 року і не підлягав відновленню.

Ризько-Орловський вокзал

1947 року побудований тимчасовий дерев'яний вокзал, а впродовж 1949—1952 років за проєктом архітекторів Б. С. Мезенцева і М. А. Шпотова звели величну будівлю залізничного вокзалу Смоленська, що став, окрім власне місця прийому і обробки пасажиропотоку, ще й справжньою окрасою міста.

Будівлю залізничного вокзалу Смоленськ-Центральний споруджено в характерному для того часу неокласичному стилі. Найбільш домінантною і виразною частиною всього вокзального ансамблю є його симетричний головний фасад, звернений на велику Привокзальну площу. На головному фасаді виділяється високий триповерховий заглиблений арковий отвір зі входами і колонадою, увінчаний неповним циркулярним завершенням. Фасади будівлі вокзалу пофарбовані в бірюзовий колір з білими декоративними наличникам на дверях і вікнах, карнизами, півколоннами і окантовками, тонко розкреслені по штукатурці під руст. Декоративні пояски, що йдуть ризалітами та іншими ділянками фасадів, складаються з ліпних медальйонів і розеток.

Всередині будівля вокзалу також багато оздоблена декоративною ліпниною. Високі склепіння центральних залів, покликані створити відчуття масштабу і величної естетики, тримаються на монументальних колонах.

У приміщеннях вокзалу є кілька величезних художніх полотен, подарованих митцями в різні часи. Так, тут можна побачити, наприклад, репродукції картин Сєрова «Ходаки у Леніна», Кившенко «Військова рада у Філях», Непринцева «Відпочинок після бою» і навіть репродукцію картини Шишкіна «Рубка лісу». Останнім таким даром стала картина «Смоленськ православний», написана художником Анатолієм Булдаковим. На відміну від всіх попередніх робіт — це єдиний оригінал[3].

У 2006 році відбулася реконструкція вокзального комплексу, в якому розташовані 11 квиткових кас, зали чекання, кафе, камери схову, торговельні точки і все необхідне для мандрівників. Щодня вокзал обслуговує близько 11 тисяч пасажирів, а з прилеглих перонів відправляються пасажирські та швидкі поїзди майже у всіх напрямках.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Вокзал

Складається з двох вокзальних будівель (вокзалу для поїздів далекого та приміського сполучення) та платформ, що з'єднані пішохідним мостом. У східній частині острівної платформи з головною будівлею вокзалу розташовується Привокзальна площа з трамвайним кільцем (маршрути № 3, 4), під'їзд до яких здійснюється з П'ятницького шляхопроводу.

Привокзальна площа

Станція обладнана касами і турнікетами. Навіси відсутні. Неподалік від станції розташовано локомотивне депо «Смоленськ»[4].

Послуги[ред. | ред. код]

На вокзалі Смоленськ-Центральний надаються наступні послуги:

  • інформаційно-довідкові послуги;
  • оголошення інформації по гучному зв'язку;
  • оформлення проїзних документів на поїзди далекого прямування;
  • довідки письмові про вартість проїзду;
  • видача довідки про набутий раніше або загублений проїзний документ;
  • послуги перебування / проживання на вокзалі;
  • послуги зі зберігання ручної поклажі і багажу;
  • санітарно-гігієнічні послуги;
  • зона відпочинку для пасажирів;
  • бронювання місць в кімнатах відпочинку;
  • спальні місця в кімнатах відпочинку;
  • кафе;
  • медпункт;
  • Wi-Fi;
  • паркування автотранспорту.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Поїзди на станції Смоленськ-Центральний

Через Смоленськ прямують поїзди у міжнародному сполученні до Мінська, Берестя, Гродно, Гомеля. У внутрішньому сполученні до Москви, Адлера, Архангельська, Калінінграда, Новосибірська, Саратова та інших міст. Раніше курсували поїзди до Варшави, Берліна, Праги, Відня, Парижу, Ніцци.

Станція Смоленськ-Центральний приймає та відправляє пасажирські поїзди далекого сполучення:

Приміські потяги з'єднують Смоленськ з Вязьмою, Красним, Руднею, Брянськом, Рославлем та іншими містами[5][6]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Фото станції на сайті про залізницю Сергія Болашенка[недоступне посилання] (рос.)
  2. ↑ Про станцію на сайті Лінія Смоленськ — Раненбург. Опис станцій та їх околиць [Архівовано 6 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Вокзал в Смоленську [Архівовано 4 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Смоленськ. Локомотивне депо (філія) [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції Смоленськ-Центральний [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Зміни в розкладі приміських поїздів Смоленського регіону [Архівовано 8 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смоленськ-Центральний
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • А • Б • В • Г • Д • Е • Є • Ж • З • І • Ї • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоленськ-Центральний&oldid=40103430