Соловейко білохвостий
| Соловейко білохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білохвостого соловейка (підвид C. p. pectoralis, Деградун, Індія)
_(21923507129).jpg) Самиця білохвостого соловейка (Пакистан)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calliope pectoralis Gould, 1837[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду Ареал гніздування біловусого соловейка Ареал гніздування білохвостого соловейка Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Luscinia pectoralis Erithacus pectoralis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Солове́йко білохвостий[4] (Calliope pectoralis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях і горах Центральної Азії.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
_(33087546288).jpg)
Довжина птаха становить 12-14 см. У самців верхня частина тіла темно-сірувато-коричнева, лоб і "брови" над очима у них білі. Крила коричнюваті, хвіст чорнуватий, стернові пера біля основи і на кінці білі. Горло і груди чорні, на підборідді і центральній частині горла червона пляма. Пера на грудях мають вузькі сірі краї. Живіт і гузка білі. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, верхня частина тіла у них бурувато-сіра, "брови" менш чіткі, нижня частина тіла чорнувата. Центральна частина горла білувата, у східних популяцій під дзьобом білі "вуса"[5].
Самці підвиду C. p. ballioni є блідішими, ніж самці номінативного підвиду. У самців підвиду C. p. confusa верхня частина тіла більш чорна, лоб білий. Візерунок обличчя у них більш схожий на візерунок обличчя червоногорлого соловейка — над очима тонкі білі "брови". що не поєднуються на лобі, а на щоках помітні білі "вуса"[6][7][8].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[9]
- C. p. ballioni (Severtsov, 1873) — гори в Центральній Азії і на північному заході Афганістану (Тянь-Шань, Памір);
- C. p. pectoralis Gould, 1837 — Гімалаї (від північного Пакистану до Непалу);
- C. p. confusa (Hartert, EJO, 1910) — східні Гімалаї (східний Непал, Сіккім, Бутан, Ассам).
Біловусий соловейко раніше вважався підвидом білохвостого соловейка, однак був визнаний окремим видом[10].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білохвості соловейки гніздяться в горах Китаю, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, Афганістану, Пакистану, Індії, Непалу і Бутану. Взимку вони мігрують на південь[11][12]. Білохвості соловейки живуть у високогірних чагарникових заростях і на високогірних луках. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 2600 до 4800 м над рівнем моря. Живляться дрібними комахами. зокрема жуками і мурахами, влітку часто гусінню, іноді також павуками та іншими безхребетними. В Центральній Азії гніздяться з травня по липень, на решті ареалу з травня по серпень. Гніздяться в чагарниках. Гніздо кулеподібне з бічним входом, однак іноді може мати також відкриту чашеподібну форму. В кладці від 4 до 6 синьо-зелених яєць, поцяткованих іржастими плямками. Насиджують переважно самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 16 днів після вилуплення[13][14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Calliope pectoralis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 листопада 2022
- ↑ Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A. Jr. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 44.
- ↑ Gould, John (1837). Icones avium, or figures and descriptions of new and interesting species of birds from various parts of the globe. Т. Part 1. Plate 4, text.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali S, Ripley SD (1997). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Т. 8 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 225—229.
- ↑ Hartert, E (1910). Die Vogel der palaearktischen Fauna. Band 1. Berlin: Verlag von R. Friedlaender und Sohn. с. 739—740.
- ↑ Baker, ECS (1924). Fauna of British India. Birds. Volume 2 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 92—95.
- ↑ Prjevalsky, N (1877). The birds of Mongolia, the Tangut Country and the Solitudes of Northern Tibet. У Rowley, George Dawson (ред.). Ornithological Miscellany. Volume. London: Trubner and Co. с. 138—204.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Liu, Y.; Chen, G.; Huang, Q.; Jia, C.; Carey, G.; Leader, P.; Li, Y.; Zou, F.; Yang, X.; Olsson, U.; Alström, P. (2016). Species delimitation of the white-tailed rubythroat Calliope pectoralis complex (Aves, Turdidae) using an integrative taxonomic approach. Avian Biology. 47 (6): 899—910. doi:10.1111/jav.01015.
- ↑ Prasad, Anand (2006). Himalayan (White-tailed) Rubythroat Luscinia pectoralis at Londa, Karnataka, a deletion (PDF). Indian Birds. 2 (1): 12. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2012. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Oates, Eugene W. (1890). Fauna of British India. Birds. Volume 2. London: Taylor and Francis. с. 103—104.
- ↑ Badyaev, AV; CK Ghalambor (2001). Evolution of life histories along elevation gradients: Trade-off between parental care and fecundity (PDF). Ecology. 82 (10): 2948—2960. doi:10.1890/0012-9658(2001)082[2948:EOLHAE]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Gavrilov EI, Kovshar AF (1970). Breeding biology of the Himalayan Rubythroat, Erithacus pectoralis (Gould) in the Tien Shan. Journal of the Bombay Natural History Society. 67 (1): 14—25.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |