Сологуб Василь Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сологуб Василь Павлович
Народився 8 вересня 1928(1928-09-08)
Царичанський район, Україна
Помер 26 грудня 2008(2008-12-26) (80 років)
Країна  Україна
Діяльність поет
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Членство Національна спілка письменників України
Партія КПРС

Василь Павлович Сологуб (8 вересня 1928 — 26 грудня 2008[1]) — український письменник. Член Національної спілки письменників України (від 1958 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на безіменному хуторі поблизу села Прядівка (нині Царичанського району Дніпропетровської області) в селянській родині. 16-річним юнаком, працюючи на тракторі в полі, підірвався на німецькій міні, зазнав тяжкого поранення.

Закінчив Бабайківський зоотехнікум, 1957 року — Дніпропетровський університет.

Працював журналістом, у видавництві «Молодь». Був першим заступником голови правління добровільного Товариства любителів книги УРСР.

Був членом КПРС.

Творчість[ред. | ред. код]

Збірки віршів «Студентські літа» (1957), «Трудне щастя» (1961), «Я уже підріс» (для дітей, 1958).

Нариси й оповідання «Стежка виводить на шлях» (1959), «В краплині відбилося сонце» (1962), роман «Чесність», повість-бувальщина і оповідання «Полинове причастя» (1972).

Автор книжок поезії: «Студентські літа», «Трудне щастя», «Я вже підріс»; нарисів: «У краплині відбилося сонце», «Чесність», «Вогняна спадщина»; романів: «Полинове причастя», «Сотвори себе», «Чесність», «Невидимий постамент», «Запізніле каяття», «Український характер». Лауреат премії імені Олеся Гончара.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нашому земляку Василю Сологубу виповнилося б 90 років. Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 8 вересня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]