Соус гольф
 | |
| Походження |
 Аргентина |
|---|---|
| Автор | Луїс Федеріко Лелуар |
| Необхідні компоненти | майонез, кетчуп, перець, орегано, кумін |
Соус гольф (ісп. salsa golf) — це холодний соус густої консистенції, поширений в Аргентині. За легендою, його винайшов нобелівський лауреат Луїс Федеріко Лелуар у середині 1920-х років у гольф-клубі на морському курорті Мар-дель-Плата, копіюючи знаменитий коктейльний соус з Колумбії. Втомившись їсти креветки з майонезом, він попросив офіціанта різні інгредієнти (оцет, лимон, гірчицю, кетчуп та інші) та експериментував з різними сумішами. Найбільше йому сподобалася комбінація кетчупу та майонезу. Супутники Лелуара назвали результат соус гольф.[1][2][3][4] Незабаром він набув популярності не тільки в Аргентині, а й в Уругваї.
Рецепт[ред. | ред. код]
Існує кілька варіацій рецепта, але соус завжди є переважно сумішшю майонезу з томатним соусом, таким як кетчуп. Приправами, що додаються, щоб надати соусу аргентинського смаку, є пім'єнто, орегано та кмин.
Соус гольф використовується для заправки салатів, м'яса та іншої їжі, і це головний інгредієнт типової аргентинської страви під назвою палмітос з соусом гольф (ісп. palmitos con salsa golf, серцевина пальми, що подається загорнута в шинку з соусом гольф). У Парагваї соус гольф теж дуже популярний і його іноді їдять з перепелиними яйцями. Страва ревуелто ґрамахо[en] (ісп. revuelto gramajo) подається також з соусом гольф.[5]
Поширення[ред. | ред. код]
Він відомий як рожевий соус в Іспанії (ісп. salsa rosa), Венесуелі та Колумбії (ісп. salsa rosada), і Бразилії (порт. molho rosé). У Пуерто-Рико його називають майокетчуп (ісп. mayokétchup), а в Домініканській Республіці — майокачу (ісп. mayocachú). У країнах поза Південною Америкою, соус гольф більш відомий як соус Мері Роуз[en] або соус для смаження.
Подібним є соус американської кухні — соус тисячі островів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Salsa golf | Traditional Sauce From Argentina | TasteAtlas. www.tasteatlas.com. Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ Exton, John H. (2013). Crucible of Science: The Story of the Cori Laboratory. Oxford University Press. с. 45. ISBN 9780199861088. Процитовано 22 жовтня 2018.
- ↑ Ego Ducrot, Victor (1998). Los sabores de la Patria: Las Intrigas de La Historia Argentina Contadas Desde La Mesa y La Cocina [The Tastes of the Homeland: The Intrigues of Argentine History Counted From The Table and The Kitchen] (ісп.). Grupo Editorial Norma. ISBN 9789580447030.
- ↑ Rosen, Marty (2 квітня 2010). Restaurant Review - Palermo Viejo: The allure of Argentina. Louisville Courier-Journal.
- ↑ Jacob, Jeanne; Ashkenazi, Michael (15 січня 2014). The World Cookbook: The Greatest Recipes from Around the Globe, 2nd Edition [4 Volumes]: The Greatest Recipes from Around the Globe (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-1-61069-469-8.
