Ставищани
село Ставищани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Шепетівський район |
Громада | Білогірська селищна громада |
Облікова картка | село Ставищани |
Основні дані | |
Засноване | 1576 |
Населення | 399 |
Площа | 0,224 км² |
Густота населення | 1781,25 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30222 |
Телефонний код | +380 3841 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°02′56″ пн. ш. 26°17′32″ сх. д. / 50.04889° пн. ш. 26.29222° сх. д.Координати: 50°02′56″ пн. ш. 26°17′32″ сх. д. / 50.04889° пн. ш. 26.29222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
253 м |
Водойми | Кума (притока Вілії) |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір’я, вул. Шевченка, 44 |
Карта | |
Мапа | |
Ставища́ни — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 399 осіб.
Біля села розташований Ставищанський гідрологічний заказник.
Історія[ред. | ред. код]
Стародавня історія[ред. | ред. код]
На території села виявлено знаряддя праці та зброю доби неоліту, бронзи та раннього заліза (VIII—VII ст. до н. ери).
Середньовіччя[ред. | ред. код]
По Різдву Христовому на землях сучасного Верхнього Погориння, на яких розташовані Ставищани, проживали слов'янські племена дулібів, що в VI–VII ст. створили одну з перших праукраїнських державних формацій і яка була зруйнована навалою азійської аварської орди.
Після знищення Аварського каганату у ІХ ст. королем франків Карлом Великим прямі нащадки дулібів — волиняни, відновили тут слов'янську державність.
Протягом Х ст. землі сучасних Ставищан, як і вся тодішня Волинь, увійшли до складу Київської Русі вже як складова Володимирського князівства. Волиняни стали одним з базових компонентів формування українського (русинського) етносу і є предками сучасного корінного українського населення села Ставищани та навколишніх сіл і містечок.
В ХІІ ст. за навколишні землі внаслідок феодального дроблення Київської Русі точилася боротьба між галицькими, волинськими, а пізніше і київськими князями.
З 1199 року землі сучасних Ставищан стали частиною об'єднаного Галицько-Волинського князівства, яке очолював князь Роман Мстиславич.
З 1212 року майбутня Ставищанщина знаходиться у складі переданого Лешком Білим Володимирського (Волинського) князівства на чолі з кн. Олександром Белзським.
В 1253 році навколишні землі увійшли до складу Галицько-Волинського королівства Русі — першого в історії України українського королівства, яке очолив перший український король Данило Галицький.
По занепаді в середині XIV ст. українського королівства — Галицько-Волинського королівства, майбутні Ставищанські землі разом з усією Волинською Україною увійшли до складу Великого Князівства Литовського.
Новітня історія[ред. | ред. код]
Давня назва села — Уніїв, до 1945 року — Войнегове. Село було центром Уніївської волості Острозького повіту Волинської губернії.
Село згадується в письмовому акті від 6 лютого 1681 року. Це був купчий документ, оформлений Андрієм Ліщинським.
В селі були волосне управління і фельдшер. Дворів було 81, де проживало 669 душ православних, 43 душі римо-католиків та 8 душ жидів. Власником земель і невеличкого ставу був поміщик С. П. Малиновський.
22 травня 2015 року в Ставищанах пройшли збори місцевої сільської релігійної громади — щодо визначення релігійної юрисдикції вірян в селі. Переважна більшість обрала УПЦ Київського Патріархату. До релігійної громади входить також село Кащенці, жителі якого підтримали ставищан[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3]
Історико-культурні пам'ятки[ред. | ред. код]
Маєток графів Левандовських, тепер приміщення ставищанської лікарні.
Дерев'яна Православна церква в центральній частині села, розібрана за радянської влади.
Приміщення початкової школи.
Городище-"замчисько" в південній околиці села.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Хмельниччині парафія Московського Патріархату перейшла до УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Паспорт територіальної громади Ставищанської сільської ради (doc)
- Погода в селі Ставищани [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |