Стадник Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стадник Олександр Олександрович
Основна інформація
Дата народження 30 листопада 1961(1961-11-30) (62 роки)
Місце народження Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Професії музикант
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України

Стадник Олександр Олександрович (нар. 30 листопада 1961(19611130)) — художній керівник та головний диригент Державного академічного Волинського народного хору, заслужений діяч мистецтв України (1998).

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Олександрович Стадник народився 1961 у селі Руська Поляна Черкаського району, Черкаської області. Його батько — Олександр Іванович Стадник — народний артист України, композитор, музикант, хормейстер-диригент, і колишній керівник Черкаського народного хору.[1]

Його мистецька освіта розпочалася з музичної школи міста Черкаси, куди Олександр переїхав у 1967 році разом з батьками. Спочатку навчався по класу фортепіано, потім — баяну. Протягом 1977—1981 років Олександр Стадник навчався у Черкаському музичному училищі ім. Гулака Артемовського на хормейстерському відділенні. У 1986 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу хорового диригування.

В державному академічному Волинському народному хорі працює з 1989 року головним диригентом, а з 1993 року і художнім керівником. У 1998 році Олександру Олександровичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». У 2011 році нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Він член Національної Ліги українських композиторів, і лауреат премії імені Ігоря Стравінського.[1]

Твори[ред. | ред. код]

У творчому доробку Олександра Стадника більше 200 обробок українських народних пісень та авторських творів для народного хору, найбільш відомі з них: «Ой Морозе, Морозенку» на український текст, «Думи мої, думи мої, ви мої єдині» та «Нащо мені чорні брови» на вірші Т. Г. Шевченка, «До тебе, Україно» на вірші Лесі Українки, «Ой вечір, вечір» на вірші Олени Пчілки, «Спади дощем мені на груди» на вірші Василя Симоненка. Значна частина з них стали популярними та виконуються багатьма колективами України.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Воскобійник, Л.В. (2016). Народжений для музики та пісні. Олександр Олександрович Стадник (до 55-річчя від дня народження): мистецька розповідь. Черкаси: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Філатенко А. «Усе що маю, зобов'язаний батькам». Газ. Волинь, 1 грудня 2011 р., с. 10.

Посилання[ред. | ред. код]