Старолеушківська
Старолеушківська | |
Дата створення / заснування | 1794 |
---|---|
Країна | Росія[1] |
Є столицею або адмінцентром для | Старолеушківське сільське поселення[1] |
Адміністративна одиниця | Старолеушківське сільське поселення[1] |
Часовий пояс | UTC+3 |
Кількість населення | 5727 осіб[2], 5805 осіб[3], 5821 осіб[4], 5660 осіб[5], 5251 осіб[6] і 5301 осіб[7] |
Висота над рівнем моря | 30 м |
Площа | 15,7 км² |
Поштовий індекс | 352054 |
Місцевий телефонний код | 86191 |
Координати: 45°59′13″ пн. ш. 39°45′25″ сх. д. / 45.98707100002777537° пн. ш. 39.75717200002777219° сх. д.
Староліушківська — станиця в Павлівському районі Краснодарського краю.
Адміністративний центр Старолеушківського сільського поселення.
Населення — 5 660 мешканців (2002), третє місце по району.
Географія[ред. | ред. код]
Станиця розташована на берегах річки Челбас (басейн Азовського моря), за 19 км на південь від районного центру — станиці Павловської. Найближча залізнична станція розташована за 12 км на схід від станиці Новолеушківської.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Станиця Староліушківська, разом із станицею Українкою (750 мешканців) утворює Старолеушківське сільське поселення.
Площа 1528 га, населення 6445 жителів.
Історія[ред. | ред. код]
Ліушківське курінне селище, засноване в 1794 року[8], — одне з перших 40, заснованих чорноморськими козаками на Кубані. Назва перенесена з куреня Запорізької Січі, який був названий селом Леухи (нині Вінницької області). Стало називатися Староліушковським в 1821 року[8], після заснування Новолеушківського селища. Станиця довгий час була селищем козачого роду Околот.
До 1920 року станиця Старолеушківська входила до Єйського відділу Кубанської області[9].
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Герой Соціалістичної Праці Іван Голуб
Населення[ред. | ред. код]
Рік | Чисельність населення |
---|---|
1939 | 5727 |
1959 | ↗5805 |
1979 | ↗5821 |
2002 | ↘5660 |
2010 | ↘5251 |
2021 | ↗5301 |
- Національний склад
За даними перепису 1926 року по Північно-Кавказькому краю, в населеному пункті значилося 1343 господарства та 6521 мешканець (3106 чоловіків та 3415 жінок), з яких українці — 89,82 % чи 5857 осіб, великороси — 9,14 % або 596 осіб[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в ОКТМО. 185/2016. Southern FD
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров (рос.). Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1, таблица 4. Численность городского и сельского населения по полу по Краснодарскому краю (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2020. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=
(довідка) - ↑ а б Азаренкова А.С., Бондарь И.Ю., Вертышева Н.С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793-1985 гг.). — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 267.
- ↑ Старолеушковская // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю : [арх. 17 травня 2016] / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Отдел переписи. — Ростов-на-Дону, 1929. — II, 468, 153 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|