Степанівка (Калуський район)
| село Степанівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Верхнянська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1938 |
| Населення | 456 |
| Площа | 1,582 км² |
| Густота населення | 300,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77323 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′40″ пн. ш. 24°15′43″ сх. д. / 49.07778° пн. ш. 24.26194° сх. д.Координати: 49°04′40″ пн. ш. 24°15′43″ сх. д. / 49.07778° пн. ш. 24.26194° сх. д. |
| Водойми | річка Кам'яний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77323, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Завадка, вул. Івана Франка, 26 |
| Карта | |
  Степанівка | |
 Степанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Степа́нівка — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.
Топоніміка[ред. | ред. код]
Село отримало назву від імені засновника — Стефанівка (першим поселенцем на цих теренах був адвокат Стефан Кірхмаєр, котрий власне скупив ґрунти, на яких згодом виникло поселення). Практично всі досі так його називають, незважаючи на зміну однієї букви у назві за часів СРСР.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Кам'яний.
Історія[ред. | ред. код]
Село виникло у новітні часи — у 1927 році. У 1939 році в селі проживало 550 мешканців (90 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 450 польських колоністів)[1].
У довоєнні, воєнні та післявоєнні часи село зазнало репресій[2]. Найперше звідси заслали до Сибіру Стефана Кірхмаєра, котрий збудував тут школу (тепер це Народний дім). На 1.03.1943 в селі проживало 326 осіб.[3]. В листопаді 1943 року німецька каральна експедиція спалила в селі 31 двір, убила 23 мешканців та 69 юнаків і дівчат відправила на роботи в Німеччину. Боролися жителі села і проти радянських окупантів[4].
З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[5].
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Церква УПЦ КП Різдва Пресвятої Богородиці.
- Греко-католицька церква Св. Арх. Михайла (парафія Різдва Пресвятої Богородиці[6]) 1938 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 787[7].
- Народний дім.
- ФАП.
- НВК (школа І ст[8] на 35 учнівських місць і дитсадок на 20 дітей[9])
- 129 дворів, 450 мешканців.
Вулиці[ред. | ред. код]
- Зелена
- Івана Франка
- Кам'янка
- Лесі Українки
- Хутір Могила
- Молодіжна
Галерея[ред. | ред. код]
-
Знак незалежності -
Нова церква -
Стара церква -
Народний дім -
Фельдшерсько-акушерський пункт -
Школа -
Радянський монумент
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя. — «Вікна», 2014.08.21.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 13. [Архівовано 2021-07-18 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Провідник Токар. Повернемо з небуття. — «Вісті Калущини», 2015.04.17.
- ↑ На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем
- ↑ https://ring.org.ua/edr/uk/company/39136036[недоступне посилання]
- ↑ Церква Св. Арх. Михайла
- ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- ↑ Ті, що не бояться змін. Верхнянська ОТГ відкриває три дитсадки і створює взірцеву амбулаторію. ВІДЕО
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
- ↑ Громади Калуського району отримали інвестиційних проектів на 190 тис. доларів.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2014) |
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |