Стоунволл (фільм, 1995)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стоунволл.
Стоунволл
англ. Stonewall
Жанр драма / комедія
Режисер Найджел Фінч
Продюсер Крістін Вакон
Сценарист Ріккі Бідл-Блер
У головних
ролях		 Гільєрмо Діас
Фредерік Веллер
Оператор Кріс Сігер
Композитор Майкл Кеймен
Кінокомпанія • BBC Arena • Killer Films
Тривалість 99 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
США США
Рік 1995
Дата виходу 10 травня 1996 (Велика Британія)
3 вересня 1996 (США)
Касові збори 692,400 $.[1]
IMDb ID 0114550
Рейтинг MPAA: / IMDb: 7.2/10 stars

«Сто́унволл» (англ. Stonewall) — історична комедійна драма 1995 року, в основу якої лягли події, що сталися влітку 1969 року в районі Гринвіч-Віллидж, Нью-Йорк, які стали поворотним моментом в історії боротьби геїв за свої права. Сценарій написано за спогадами історика, професора Нью-Йоркського університету Мартіна Дубермана[en]. Фільм став останнім у кар'єрі британського режисера Найджела Фінча, який незабаром після прем'єри стрічки помер від СНІДу. Попри те, що фільм є художнім, Фінч застосовує нестандартні для ігрового кіно рішення, властиві документалістиці, наприклад: інтерв'ю з реальними свідками і учасниками тих подій. За сюжетом фільму було поставлено виставу, прем'єра якого відбулася на Единбурзькому театральному фестивалі в 2007 році. Нині спектакль йде в Лондоні.[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Метті Дін, веселий молодий чоловік, прибуває до Нью-Йорка автобусом і відразу ж прямує в Гринвіч-Віллидж. Там він знайомиться з трансвеститом Ла Міранда і його друзями, які допомагають хлопцю пройти в Стоунволл-інн. У бар з облавою приїжджає поліція, Метті і Ла Міранду заарештовують.

З поліцейського відділку їх визволяє Бостонія, яка є покровителем усіх драг-квін, що збираються у барі. Бостонія також є таємним коханцем мафіозі Вінні — керівника Стоунволл-інн. Метті приїжджає у квартиру до Ла Міранді, де дізнається, що її призивають в армію. Вони розмовляють всю ніч. Ранком Метті йде на збори Товариства Маттачіне, де зустрічає Берта та Ітана, з яким зіткнувся в ніч перед арештом. Група планує провести пікет перед Залом Незалежності у Філадельфії. Ітан і Метті розмовляють деякий час після засідання, потім Метті йде назустріч до Лa Міранди. Вони їдуть у секретне місце, де Метті спостерігає таємний обряд «переродження» молодої чоловіка Хозе в дівчину Камелію. Після церемонії вони повертаються до квартири Ла Міранди де займаються сексом.

Метті Дін починає проводити більше часу з Ітаном, який друкується в журналі під псевдонімом.

Ла Міранда приходить на призовний пункт, де отримує направлення на психіатричний огляд. У минулому в Лa Міранди вже був невдалий досвід спілкування з психіатрами, тому Метті одягається в одяг Ла Міранди і зустрічається з лікарем замість неї. Лікар дає Метті довідку про те, що Ла Міранда не придатна до військової служби. Дорогою додому Ла Міранда освідчується Метті в коханні.

На черговій зустрічі Спільноти Маттачіне, Метті слухає доповідь психіатра, який розповідає про гомосексуальність, як про хворобу. Не дослухавши до кінця, Метті полишає збори. Після зустрічі Берт, Ітан і Метті сперечаються про те, що сказав психіатр. Вони зустрічаються з репортером і фотографом з газети The Village Voice, щоб показати журналістам як закон про заборону продажу алкоголю гомосексуалам діє на практиці. В усіх барах їм спокійно наливають. Але як тільки вони приходять у Стоунволл-інн, їм відмовляються наливати і трохи не виганяють з бару, проте за них заступається Бостонія. У барі Метті з Ітаном зустрічаються з Ла Мірандою, і Ітан глузує з неї. Ла Міранда розуміє, що Метті не сказав своїм друзям про неї і вибігає з бару. Метті йде за нею, вони сперечаються. Метті натякає, що йому подобаються не переодягнуті, а мужні чоловіки. Метті йде до Ітана.

Вінні зустрічається з Бостонією подалі від сторонніх очей. Він розповідає про клініку під назвою «Палац снів» і говорить їй, що він хоче, щоб вона зробила операцію по зміні статі для того, щоб вони змогли одружитися. Бостонія категорично проти. Вінні розчарований.

Після пікету у Філадельфії, Ітан відвозить Метті на Фаєр Айленд — Вогняний острів, який Етан змальовує як «небеса». «Небеса» включає такі репресивні функції, що чоловіки не можуть танцювати обличчям до обличчя, не дозволяється танцювати взагалі, якщо є жінка на танцполі. Метті не бажає приховувати свою орієнтацію, тому він залишає Ітана і повертається до Ла Міранди.

Бостония дивиться по телевізору репортаж про похорони Джуді Гарленд. Щоб розвеселити її, Вінні вирішує вийти з нею «у світ». Вони йдуть до ресторану, звідки їх ввічливо просять піти. Наступного ранку Вінні пускає собі кулю в голову. Перед самогубством Вінні залишає Бостонії усі свої гроші і напис губною помадою на дзеркалі: «Я тебе кохаю».

Вночі в Стоунволл-інн приїжджає поліція з черговим рейдом. Деяких з драг-квін заарештували, у тому числі й Бостонію. Коли її вивели з бару, поліцейський став ображати її: «Бідний маленький педик, ти не знаєш, хочеш убити або поцілувати мене»? Після чого Бостонія вдарила його по обличчю зі словами: «Вважаю, що я вирішила». Бостонія й інші геї, лесбійки і трансгендери атакують поліцейських. Починаються масові безлади.

У ролях[ред. | ред. код]

Ролі, які виконують Гільєрмо Діас, Фредерік Веллер, Дуейн Бутт, Брендон Корбаліс, Дуайт Івелл та Луїс Гузман, мають реальних прототипів.

Гільєрмо Діас ···· Ла Міранда
Фредерік Веллер ···· Метті Дін
Брендон Корбаліс ···· Ітан
Дуейн Бутт ···· Бостонія
Брюс МакВітті ···· Вінні
Пітер Ретрі ···· Берт
Дуайт Івелл ···· Гелен Вілс
Метью Фейбер ···· міс Моксі
Майкл МакЕлрой ···· принцеса Ернестіна
Луїс Гузман ···· Віто
Джо Дідайо ···· Анджело

Історичні неточності[ред. | ред. код]

Попри те, що фільм засновано на реальних подіях, у фільмі є деякі історичні неточності:

  • Момент, коли героям фільму відмовили у продажі алкоголю не відповідає дійсності, оскільки закон про заборону продажу алкоголю гомосексуалам був скасований у 1966 році, за три роки до подій, змальованих у фільмі. До того ж у барі Стоунволл-інн цього закону ніколи не дотримувалися.
  • Герой фільму Метті не міг брати участь у пікеті Товариства Маттачіне перед Залом Незалежності у Філадельфії, оскільки він проходив 4 липня 1969 року, що на 8 днів пізніше фінальних подій фільму.[3]
  • Досі не доведено, що мотивувальним чинником стоунволлських бунтів стала смерть акторки Джуді Гарленд.[4]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Плакат, який на початку фільму прибивають на стіну, у вересні 1969 року дійсно висів на фасаді бару Стоунволл-інн. Напис на плакаті свідчив: «Ми, гомосексуали, просимо наших людей по можливості допомагати підтримувати мирну і тиху поведінку в Гринвіч-Віллидж. Маттачіне».
  • Пісня, яку співає Метті Дін після мітингу в автобусі, — американська патріотична пісня Бойовий гімн Республіки[en], написана на честь борця за расове рівноправ'я Джона Брауна, що підняв в 1859 році повстання проти рабства в США і страченого за заколот.

Саундтрек[ред. | ред. код]

Stonewall
Саундтрек-альбом
Композитор Майкл Кеймен
Дата випуску 4 червня 1993
Жанр Саундтрек • Поп/Рок
Тривалість 38:26
Лейбл Columbia / Sony Music Distribution
Продюсер Крістін Вакон
Список треків[5]
#НазваАвтор музикиВиконавецьТривалість
1.«Give Him a Great Big Kiss»George «Shadow» MortonThe Shangri-Las2:14
2.«Gee Baby Gee»Jeff Barry / Ellie GreenwichButterflies2:38
3.«Sophisticated Boom Boom»George «Shadow» MortonThe Shangri-Las2:12
4.«Ooh Poo Pah Doo»Jessie HillThe Shirelles2:19
5.«Remember (Walking in the Sand)»George «Shadow» MortonThe Shangri-Las2:20
6.«Boy from New York City»George Davis / John T. Taylor / John TaylorThe Ad Libs3:01
7.«Zing! Went the Strings of My Heart»James F. HanleyДжуді Гарленд2:57
8.«Down the Aisle»A. LevinsonPatti Labelle & the Bluebelles3:33
9.«Go Now»Larry Banks / Milton BennettBessie Banks2:43
10.«Over the Rainbow»Harold Arlen / E.Y. «Yip» HarburgДжуді Гарленд2:50
11.«What a Good Boy»Steven Page / Ed RobertsonBarenaked Ladies3:52
12.«Give Him a Great Big Kiss»George «Shadow» MortonThe Shangri-Las7:41
38:26

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Стоунволл»[6]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1995 Лондонський кінофестиваль Приз глядацьких симпатій Найджел Фінч Перемога
1996 Міжнародний кінофестиваль лесбійських та геївських фільмів у Сан-Франциско Найкращий фільм Стоунволл Перемога
1996 Кінофестиваль «Аутфест» Найкращий сценарій Ріккі Бідл-Блер Перемога
1997 GLAAD Media Awards Видатний фільм Стоунволл Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Stonewall (1996). Box Office Mojo. Internet Movie Database. 12 грудня 1996. Процитовано 7.03.2016.
  2. ↑ Stonewall. The Drill Hall and Pleasance in association with Team Angelica. Архів оригіналу за 2 липня 2009. Процитовано 7 березня 2016.
  3. ↑ Marks Ridinger, Robert B. Speaking For Our Lives: Historic Speeches and Rhetoric for Gay and Lesbian Rights (1892—2000), стр. 130. Издательство «Haworth Press», (2004). ISBN 1-56023-175-0
  4. ↑ Loughery, John (1998). The Other Side of Silence — Men's Lives and Gay Identities: A Twentieth-Century History, стор. 316. Видавництво «New York, Henry Holt and Company». ISBN 0-8050-3896-5
  5. ↑ Stonewall Original Soundtrack на AllMusic
  6. ↑ Нагороди та номінації фільму «Стоунволл» на сайті IMDb

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Офіційний трейлер фільму «Стоунволл»
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стоунволл_(фільм,_1995)&oldid=41648228