Стоян Никифоров
| Стоян Никифоров | |
|---|---|
| болг. Стоян Христов Никифоров | |
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Стоян Христов Никифоров |
| Народився |
1 січня 1888 Ловеч |
| Помер |
1 лютого 1945 (57 років) Софія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Військове училище (Софія) |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Військове звання | майор |
| Батько | Христо Никифоров |
| Родичі | Q75249754? і Nikifor Nikiforovd |
Стоян Никифоров (болг. Стоян Христов Никифоров; нар. 1 січня 1888, Ловеч — пом. 1 лютого 1945, Софія) — болгарський політик.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 січня 1888 в місті Ловеч у сім'ї політика Христо Никифорова.
У 1907 році закінчив Військове училище в Софії. Через рік став ад'ютантом Фердинанд I. У період 1908-1913 роки вивчав право в Греноблі. Брав участь у Балканських та Першій світовій війнах. У 1935 року працював юристом в Софії і Ловечі. З 1935 по 1937 був мером Плевенської області. У 1938 році був призначений міністром торгівлі, промисловості та праці, а незабаром знову відновив свою юридичну кар'єру (до 1944 року). Виступав проти депортації болгарських євреїв. Згодом Никифорова було заарештовано і засуджено до смертної кари з конфіскацією майна. Реабілітований посмертно Верховним судом 12 квітня 1996 року.
Останні місяці життя Стояна Никифораова і доля його сім'ї, яка була змушена покинути Софію, художньо відтворені в романі болг. „Въртоп“.
Джерела[ред. | ред. код]
- Цураков, Ангел, Енциклопедия на правителствата, народните събрания и атентатите в България, Книгоиздателска къща Труд, стр. 196, ISBN 954-528-790-X
- Бургуджиева, Теодора. Въртоп. Роман по действителни събития, Издателство «Летера», 2014.