Ступак Іван Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ступак Іван Станіславович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 10 лютого 1977(1977-02-10)
Фастів
Смерть 29 січня 2015(2015-01-29) (37 років)
Вуглегірськ
Поховання Фастів
Псевдо «Мажор»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 «Київська Русь»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ступак.

Ступак Іван Станіславович (нар. 10 лютого 1977(19770210) — пом. 29 січня 2015) — старший лейтенант (посмертно) Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Фастівську ЗОШ № 5. До 1998 року працював слюсарем у ТОВ «Інтроверт», одночасно навчався у Національному аграрному університеті. Згодом працював економістом на заводі «Радар», потім у Фінансовому управлінні Київської ОДА. 1999 року перейшов на роботу в АТ «Брокбізнесбанк», займав посаду заступника керуючого з корпоративного бізнесу Київського ГРВ.

Був одним із організаторів Самооборони Фастова, брав активну участь в подіях на Майдані.[1]

31 липня 2014-го як офіцер запасу пішов добровольцем. Лейтенант, командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З 20 серпня брав участь у бойових діях. Перше бойове хрещення прийняв, коли його підрозділ потрапив у засідку під Комісарівкою у Луганській області. Тоді в бою втратив кількох побратимів, сам отримав контузію, однак службу не залишив, лікуючись у польових умовах.[1]

2014 року балотувався у депутати Верховної Ради України по 91-му виборчому округу за підтримки ГО «Самооборона Майдану Фастівщини», ГО «Самопоміч» та бойових товаришів. У жовтні була опублікована розповідь лейтенанта Ступака про будні на передовій.

Загинув 29 січня 2015 року в бою за місто Вуглегірськ. Бойовики відкрили вогонь по українських військових з вікон житлових будинків, ховаючись за спини мирних жителів, у тому числі й дітей. Ступак був поранений гранатою, однак лишився на полі бою, прикриваючи товаришів. Вбила його куля снайпера.[1]

Без Івана лишились дружина та двоє синів 2004 р.н. та 2006 р.н.

Похований в місті Фастів, Інтернаціональне кладовище, Алея Слави.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[2].
  • Почесний громадянин міста Фастова (посмертно, рішення сесії Фастівської міської ради від 3.9.2015)
  • на честь Івана Ступака у Фастові перейменовано колишню вулицю Радянську, відкрито меморіальну дошку на ЗОШ № 5, пам'ятну дошку на житловому будинку по вулиці Івана Ступака, 21
  • селище Красний Пахар Вуглегірської міськради перейменовано на селище Ступакове — на вшанування лейтенанта Збройних сил України Івана Ступака.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в УІНП. 1977 – народився Іван Ступак, «Мажор», загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 25 квітня 2024.
  2. ↑ Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  4. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ступак_Іван_Станіславович&oldid=42389017