Сульфітна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сульфітна кислота
Інші назви Сірчиста кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 7782-99-2
Номер EINECS 231-973-1
KEGG C00094
ChEBI 48854
SMILES OS(=O)O[1]
InChI InChI=1S/H2O3S/c1-4(2)3/h(H2,1,2,3)
Номер Гмеліна 1458
Властивості
Молекулярна формула H2SO3
Молярна маса 82,07 г/моль
Розчинність (вода) добра
Кислотність (pKa) 1,81
Небезпеки
Класифікація ЄС Їдка речовина C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфі́тна кислота́, також сірчи́ста кислота́ — хімічна сполука, яка має формулу H2SO3, нестійка кислота, що утворюється при розчинені діоксиду сірки у воді. Існує лише у водному розчині, і тому не виділена у вільному вигляді (на рисунку показана ампула з розчином сірчистого ангідриду у воді, розчин містить деяку кількість сірчистої кислоти).

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Ніяких підтверджень її існуванню немає, але є факти утворення молекули в газовій фазі.[2] Слабка двоосновна кислота, існує тільки у розчині, дуже нестійка. Розчиняючись у воді, сульфітний ангідрид поступово взаємодіє з нею, утворюючи сульфітну кислоту:

Утворює два ряди солей: середні — сульфіти і кислі — бісульфіти. Сірчиста кислота та її солі є непоганими відновниками, особливо у лужному середовищі, що використовується для відновлення, наприклад, металічного срібла з розчину його аміакату. Але при взаємодії з ще сильнішими відновниками сірчиста кислота може виступати у ролі окиснювача:

При взаємодії з хлором вона легко відновлює його до хлороводневої кислоти, а сама окиснюється до сульфатної кислоти:

Використання

[ред. | ред. код]

Застосовується в виноробстві[3]. Сірчиста кислота та її солі застосовуються як відновники, для вибілювання вовни, шовку та інших матеріалів, які не витримують відбілювання за допомогою сильних окисників (хлору). Сірчиста кислота застосовується при консервації ягід та овочів. Бісульфіт кальцію Ca(HSO3)2 (сульфітний луг) застосовується для переробки деревини в так звану сульфітну целюлозу (розчин бісульфіту кальцію розчиняє лігнін — речовину, що пов'язує волокна целюлози,- в результаті чого волокна відокремлюються один від одного, оброблену таким чином деревину використовують для отримання паперу).[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sulfurous acid
  2. D. Sülzle, M. Verhoeven, J. K. Terlouw, H. Schwarz (1988). Generation and Characterization of Sulfurous Acid (H2SO3) and of Its Radical Cation as Stable Species in the Gas Phase. Angew. Chem. Int. Ed. Engl. 27 (11): 1533—4. doi:10.1002/anie.198815331.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0