Сідак Василь Васильович
| Василь Васильович Сідак | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 січня 1947 (77 років) Жденієво |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma mater | Ужгородське училище прикладного мистецтва |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Премії |
 |
Васи́ль Васи́льович Сідак (нар. 10 січня 1947, Жденієво) — український різьбяр по дереву, член Національної спілки художників України з 1999 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 січня 1947 в селі Жденевому (тепер селище міського типу Жденієво Воловецького району Закарпатської області). 1968 року закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (навчався у Василя Свиди, Михайла Поповича).Був різьбярем у сувенірному цеху в Ужгороді.
Роботи[ред. | ред. код]
Роботи в галузі декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева). Його твори зберігаються у Закарпатському обласному художньому музеї імені Й. Бокшая, Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, приватних колекціях в Україні та за кордоном.[2]
Основні твори:
- «Вознесіння» (1994);
- «На поточку» (1998);
- «Ангел-охоронець» (1999);
- «Золоте весілля» (2000);
- «Чардаш» (2000);
- «Виноградарі» (2001);
- «Лісоруби» (2001);
- «Сім'я» (2002);
- «Карпатська мадона» (2003);
- «Мамина школа» (2005);
- «Кохана моя» (2005);
- «Щедрувальники» (2006) тощо.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений майстер народної творчості України (з 1995 року);
- Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (за 2008 рік; за серію дерев'яної скульптури)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Художня галерея KarpatArt.com
- ↑ Мишанич, Володимир (2014). Митці Закарпаття. Літературні портрети (українська) . Ужгород: КП "Ужгородська иміська друкарня". с. 424. ISBN 978-617-7162-04-8.
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка