Тадеуш Ісаковіч-Залеський
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Тадеуш Ісаковіч-Залеський | |
---|---|
пол. Tadeusz Isakowicz-Zaleski | |
Ім'я при народженні | вірм. Թադևոս Վարդապետ Իսահակյան-Զալեսկի |
Народився |
7 вересня 1956[2] Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[3][2] |
Помер |
9 січня 2024[1] (67 років) Хшанув, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
Громадянство | |
Діяльність | поет, профспілковий діяч, клерик, pastor |
Галузь | католицтво[4], творче та професійне письмоd[4] і активізм[4] |
Знання мов | польська |
Конфесія | католицька церква |
Батько | Jan Zaleskid[3] |
Нагороди | |
Сайт | isakowicz.pl |
Тадеуш Богдан Ісаковіч-Залеський (вірм. Թադևոս Վարդապետ Իսահակյան-Զալեսկի, пол. Tadeusz Bohdan Isakowicz-Zaleski; 7 вересня 1956, Краків — 9 січня 2024, Хшанів[5]) — польський вірменин, священник вірменської католицької церкви, активний діяч «Солідарності» у 1980-их, українофоб[6][7].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 вересня 1956 року в Кракові. Його родовід сягає Львівського Архиєпископа вірменської католицької церкви Ісаака Миколая Ісаковича (1824—1901).
Після закінчення школи навчався у Вищій духовній семінарії в Кракові. У 1983 році був висвячений на священика та направлений для навчання у Папський вірменський коледж в Римі.
Українофобія та бандерофобія[ред. | ред. код]
1 липня 2009 року організували акцію протесту в Любліні проти надання Віктору Ющенку звання почесного доктора Люблінського католицького університету[8].
5 лютого 2010 року був організатором акції протесту проти присвоєння Степану Бандері Героя України, організував пікети перед будівлею посольства України у Варшаві та консульствами в Познані, Вроцлаві, Кракові, Любліні та Гданську.
Ісаковіч-Залєський закликав уряд Польщі ввести санкції проти України[9], зробити персоною нон ґрата українського президента Петра Порошенка через його політику щодо УПА[10] та закликав позбавити його Ордену Білого Орла[11].
Був нагороджений Хрестом пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА.[джерело?]
Публікації[ред. | ред. код]
- «Oblężenie». Kraków: Wyd. Krzyża Nowohuckiego, 1981.; Oblężenie. Wyd. II. Kraków: Rota, (1985)
- «Wspomnienia». Kraków: Rota, (1985).
- "Morze Czerwone. Wiersze. Kraków: Libertas, 1987–8.
- «Świętych obcowanie» (1993)
- «Słownik biograficzny księży ormiańskich i pochodzenia ormiańskiego w Polsce w latach 1750—2000» (2001)
- «Arcybiskup ormiański Izaak Mikołaj Isakowicz „Złotousty“: duszpasterz, społecznik i patriota 1824—1901» (2001)
- «Wiersze» (2006)
- «Księża wobec bezpieki na przykładzie archidiecezji krakowskiej» (2007)
- «Moje życie nielegalne» (2008)
- «Przemilczane ludobójstwo na Kresach» (2008)
- «Nie zapomnij o Kresach» (2011)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Nie żyje ksiądz Tadeusz Isakowicz-Zaleski. Duchowny miał 67 lat
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20201024031148/http://www.encysol.pl/wiki/Tadeusz_Isakowicz-Zaleski
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Помер о. Тадеуш Ісакович-Залеський (англ.). Процитовано 9 січня 2024.
- ↑ У пеклі політики пам'яті. Як діють «борці з українцями» в Польщі
- ↑ Ісакович-Залевський тобто ненависть у Польщі
- ↑ Będzie protest przeciwko uhonorowaniu Juszczenki przez KUL(пол.)
- ↑ Кремль масово атакує польських політиків, які борються з кремлівською пропагандою
- ↑ Польський священик: Порошенко має бути персоною нон ґрата в Польщі
- ↑ Поляки просять позбавити Порошенко Ордена Білого Орла
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 7 вересня
- Народились 1956
- Уродженці Кракова
- Померли 9 січня
- Померли 2024
- Померли в Малопольському воєводстві
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Хреста Свободи та солідарності
- Кавалери ордена Усмішки
- Нагороджені Хрестом свободи та солідарності
- Нагороджені Хрестом пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА
- Відмічені в українофобії
- Вірменська католицька церква