Тайфунник коротконогий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайфунник коротконогий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Тайфунник (Pterodroma)
Вид: Тайфунник коротконогий
Pterodroma brevipes
(Peale, 1848)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Procellaria brevipes
Посилання
Вікісховище: Pterodroma brevipes
Віківиди: Pterodroma brevipes
ITIS: 562555
МСОП: 22697987
NCBI: 2570218
Fossilworks: 371366

Тайфу́нник коротконогий[2] (Pterodroma brevipes) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Тихому океані. Раніше вважався конспецифічним з білолобим океанником[3][4].

Білолобий тайфунник — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 30 см, розмах крил 70-71 см. Верхня частина голови і обличчя навколо очей у нього темно-бурувато-сірі, лоб білий. Верхня частина тіла сіра. Забарвлення нижньої частини тіла різниться в залежності від морфи: у представників світлої морфи вона повністю біла, у представників темної морфи вона темно-сіра, за винятком білуватих підборіддя і горла, у представників проміжної морфи нижня частина тіла переважно біла, однак на грудях у них є темний "комір". Нижня сторона крил біла з широкими темними краями, від згину крила до його центру ідуть чорні смуги.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

  • P. b. brevipes (Peale, 1849) — південь Вануату, Фіджі;
  • P. b. magnificens Bretagnolle & Shirihai, 2010 — острови Банкс[en] на півночі Вануату.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Коротконогі тайфунники утворюють гніздові колонії на островах Кадаву[en] і Гау[en] (Фіджі), на островах Ерроманго, Танна і Анейтьюм на півдні Вануату, а також на островах Ефате, Гауа і Вануа-Лава в групі островів Банкс[en] на півдні Вануату (підвид P. b. magnificens). Історично вони гніздилися також на островах Віті-Леві, Кадаву[en], Овалау[en] і Вануа-Балаву[en] у Фіджі та на острові Раротонга в групі островів Кука. За деякими свідченнями, коротконогі тайфунники можуть гніздитися на островах Кадаву, Коро, Матуку[en], Моала[en] і Тотоя[en] у Фіджі, на острові Макіра в архіпелазі Соломонових островів, на островах Раївававе[en], Муреа[en] і Таїті у Французькій Полінезії та на Самоа. Під час негніздового періоду вони зустрічаються в тропічних водах Тихого океану, між 10° північної широти і 10° південної широти, досягаючи Галапагоських островів.

Коротконогі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться кальмарами і дрібною рибою, зокрема з родин міктофових і фотіхтієвих (Phosichthyidae). Гніздяться колоніями, облаштовують гнізда в тріщинах серед скель, на стрімких схилах. на висоті від 100 до 500 м над рівнем моря. Гніздування починається у лютому-березні. В кладці 1 біле яйце, інкубаційний період триває 6-7 тижнів. Пташенята покидають гніздо через 11-12 тижнів після вилуплення.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, загальна популяція коротконогих тайфунників становить від 1 до 10 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема щурів, кішок і мангустів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pterodroma brevipes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
  2. Pterodroma brevipes у базі Avibase.
  3. R.J. Tomkins & B.J. Milne. Differences among Dark-rumped Petrel (Pterodroma phaeopygia) populations within the Galapagos Archipelago. „Notornis”. 38 (1), ss. 1–35, 1991. 
  4. R.A. Browne, D.J. Anderson, J.N. Houser, F. Cruz, K.J. Glasgow, C.N. Hodges & G. Massey. Genetic diversity and divergence of endangered Galapagos and Hawaiian petrel populations. „The Condor”. 99 (3), ss. 812–815, 1997. doi:10.2307/1370494. 
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]