Тартак (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тартак
Витік на північному сході від села Видумка
Гирло Тня
Похил, м/км 1,8 м/км
Басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
Регіон Житомирська область
Довжина 13 км
Площа басейну: 109
Притоки: Вгодинка (права)

Тартак, Отавин[1][2] — річка в Україні, у Пулинському районі Житомирської області. Права притока Тні (басейн Дніпра.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 13 км, похил річки — 1,8 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків. Площа басейну 109 км².

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок на північному сході від села Видумка. Тече в північно-західному напрямку через село Слобідка і на південному заході від села Веселе впадає в річку Тня, ліву притоку Случі.

Притоки[ред. | ред. код]

  • Вгодинка - права притока. Її довжина приблизно 17,30[3] км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 15,71  км, коефіцієнт звивистості річки — 1,11 . Повністю каналізована у 60-і роки минулого століття. Починається у селі Стара Олександрівка. Спочатку тече переважно на північний захід через Буряківку, Ягодинку, далі повертає на південний захід і впадає у Тартак на південно-східній стороні від села Молодіжне[1][4][2]. Населені пункти вздовж берегової смуги: Корчівка, Веселе.
    • Хмелівка - ліва притока Вгодинки. Тече переважно на північний захід через село Корчівка і впадає у Вгодинку у с. Ягодинка[1][5][2]

Риби Тартаку[ред. | ред. код]

У річці найпоширенішими є такі види риб, як щука звичайна, карась звичайний, окунь, пічкур та плітка звичайна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXII, лист 6, 1867 год // Адамовка // Р. Отавин (рос.).
  2. а б в Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 165.(рос.)
  3. Мапа Генштаба // Володарськ-Волинський // m-35-057.jpg. Архів оригіналу за 12 листопада 2017.
  4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 83
  5. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 590 (Хмелівка № 1)

Джерела[ред. | ред. код]