Тбіліський провулок (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тбіліський провулок
Київ
Тбіліський провулок
Тбіліський провулок
Тбіліський провулок
Місцевість Шулявка
Район Шевченківський
Назва на честь м. Тбілісі, Грузія
Колишні назви
Вузький, Шулявський
Загальні відомості
Протяжність 110 м
Координати початку 50°27′12″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 50.453389° пн. ш. 30.465778° сх. д. / 50.453389; 30.465778Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 50.453389° пн. ш. 30.465778° сх. д. / 50.453389; 30.465778
Координати кінця 50°27′15″ пн. ш. 30°28′02″ сх. д. / 50.454417° пн. ш. 30.467444° сх. д. / 50.454417; 30.467444
поштові індекси 03055
Транспорт
Найближчі станції метро  «Політехнічний інститут»
Автобуси А 31 (по вулиці Богдана Гаврилишина)
Тролейбуси Тр 5 (по проспекту Берестейському)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11657
У проєкті OpenStreetMap r415926
Мапа
Мапа
CMNS: Тбіліський провулок у Вікісховищі

Тбілі́ський прову́лок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Шулявської вулиці до вулиці Віктора Ярмоли.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник, імовірно, наприкінці XIX століття, мав назву Вузький провулок, під цією ж назвою зазначений на німецькій карті 1943 року[1]. У другій половині 1930-х років був значно довший, простягався вздовж огорожі зоопарку до його східного кута[2].

У післявоєнний час у 1940-х роках отримав назву Шулявський.

Теперішня назва — з 1955 року[3], на честь м. Тбілісі.

Сучасна забудова та довжина — з 2-ї половини XX століття.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stadtplan Kiew, Maßstab 1:25 000, April 1943 (нім.) // Сайт «Памяти киевских трамваев» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Узкий переулок на карте генштаба РККА 1937 года / Сайт ЭтоМесто.ru (рос.)
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]