Телур самородний
| Телур самородний | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Te[2] |
| Хімічна формула | Te |
| Nickel-Strunz 10 | 1.CC.10[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[4] |
| Просторова група | space group P3₁21d[4] і space group P3₂21d[4] |
| Інші характеристики | |
| Типова місцевість | Zlatnad[5] |
 Телур самородний у Вікісховищі | |
Телур самородний — самородний елемент. Інша назва — сильван самородний — за старою назвою телуру — сильван (відлат. silvanium — телур).
Опис[ред. | ред. код]
Склад — телур з невеликими домішками Se, Au, Ag, Fe. Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Утворює дрібні призматичні кристали, а також дрібнозернисті або масивні, інколи стовпчасті, аґреґати. Спайність досконала призматична. Густина 6,1-6,3. Тв. 2,0-3,0. Колір олов'яно-білий. Риса сіра. Блиск скляний. Крихкий. Непрозорий. У тонких уламках просвічує червоним кольором. Анізотропний. Дуже рідкісний. Зустрічається в гідротермальних родов. разом з самородним золотом, телуридами золота та срібла, піритом, ґаленітом, кварцом, сильванітом.
Знахідки[ред. | ред. код]
Фата-Баі, Златна Руда, Бая-де-Ар'єш (Румунія), Кріпл-Крік (шт. Колорадо) та окр. Калаверас (шт. Каліфорнія) — США, Сонора (Мексика), о-ви Фіджі. В Україні знайдений на Поділлі. Назва — від латинського tellur — «Земля» (M. von Reichenstein, 1782).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б в mineralienatlas.de
- ↑ Клапрот М. Г. Chemische Untersuchung der Siebenbürgischen Golderze // Beiträge zur Chemischen Kenntniss der Mineralkörper / за ред. М. Г. Клапрот — 1802. — Т. 3. — С. 1–34.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Телур самородний // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Телур самородний // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
