Теорія деідеологізації
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Теорія деідеологізації — позитивістська концепція, що виникла у 1950-х роках. Головні представники — Р.Арон, Д.Белл. Обґрунтовувала конвергенцію капіталізму і соціалізму, затухання їх ідеологічної боротьби.
Деідеологізація — зменшення впливу різних ідеологій на протистояння інтересів між державами, класами, націями, елітами, окремими владними групами.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |