Тереза Гізе
| Тереза Гізе | |
|---|---|
| нім. Therese Giehse | |
 | |
| Дата народження | 6 березня 1898, Мюнхен |
| Місце народження | Мюнхен, Німеччина |
| Дата смерті | 3 березня 1975 |
| Місце смерті | Мюнхен, Німеччина |
| Поховання | Флунтерн[1][2] |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Професія | актриса |
| Кар'єра | 1928—1975 |
| Заклад | Berliner Ensembled[3], Munich Kammerspieled[3], Schauspielhaus Zürichd[3] і Munich Kammerspieled[3] |
| Членство | Die Pfeffermühled[3] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0317340 |
 Тереза Гізе у Вікісховищі | |
Тереза Ґізе (нім. Therese Giehse; 6 березня 1898, Мюнхен — 3 березня 1975, там же) — німецька актриса.
Життєпис[ред. | ред. код]
Тереза Ґізе брала приватні уроки акторської майстерності. З 1920 по 1926 рік грала в провінційних німецьких театрах — в Ґіссені, Гливицях, Ландсгут та інших. У 1926-1933 роках була актрисою в мюнхенському «Каммершпіле» в Отто Фалькенберга. У 1933 році разом з Клаусом Манном і Ерікою Манн заснувала мюнхенське політичне антинацистське кабаре «Пфеффермюле». У 1934 році разом з друзями та колегами по проєкту емігрувала до Швейцарії, де кабаре продовжило свою роботу; до кінця 30-х років у складі трупи гастролювала в Чехословаччині, Бельгії, Нідерландах, США.
У роки Другої світової війни жила у Швейцарії, з лютого 1937 була актрисою цюрихського «Шаушпільхауз», одночасно виступала на сценах театрів Берна і Люцерна, Міського театру Базеля. Після закінчення війни в 1948—1949 роках гастролювала на сцені Нового театру («Скала») у Відні.[4]
Театральна кар'єра Ґізі тісно пов'язана з драматургією Бертольта Брехта — вона, зокрема, була першою виконавицею головної ролі в п'єсі Брехта «Матінка Кураж та її діти» — на цюрихському «Шаушпільхауз» 1941 року. 1949 року стала актрисою щойно заснованого Брехтом в східному секторі Берліна театру «Берлінер ансамбль». На цій сцені зіграла, головну роль в п'єсі А. М. Горького «Васса Желєзнова», фрау Філітц в «Червоному півні» Г. Гауптмана, Марту Руль в «Розбитий глечик» Г. Клейста, який сама і поставила.
1952 року Ґізі зробила вибір на користь Західної Німеччини, повернулася на сцену мюнхенського «Каммершпіле», на сцені якого виступала до 1974 року. Одночасно до 1966 року постійно гастролювала в цюрихському «Шаушпільхауз», де грала, зокрема, Селестіну в першій постановці п'єси Макса Фріша «Дон Жуан, або Любов до геометрії», а також головні ролі в перших постановках п'єс Фрідріха Дюрренматта «Візит старої дами» (1956) і «Фізики» (1962), причому в «Фізики» драматург спеціально для Ґізе переробив чоловічу роль головного лікаря клініки в жіночу — Матильду фон Цанд. Цю роль Ґізе того ж року зіграла і в «Каммершпіле».
Кінематографічна кар'єра Ґізе мала скромніший характер, в ній переважали другорядні ролі (зокрема в таких відомих фільмах, як «Анна Кареніна» Жюльєна Дювів'є); серед винятків — головна роль в телефільмі «Васса Желєзнова» по А. М. Горькому (НДР, 1963). Однак фінальна точка цієї кар'єри виявилася значною: в останній рік свого життя Ґізі, вже прикута до ліжка, зіграла одну з головних ролей у фільмі Луї Маля «Чорний місяць», що вийшов уже після її смерті й був присвячений її пам'яті.
Творчість[ред. | ред. код]
Театральні роботи[ред. | ред. код]
- «Шаушпільхауз», Цюрих
- 1941 — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Постановка Л. Линдтберга — Кураж
- 1948 — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта і К. Хіршфельда — Емма-самогонщиця
- «Берлінер ансамбль»
- 1949 — «Пан Пунтіла і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка Б. Брехта й Е.Енгеля — Эмма-самогонщиця
- 1949 — «Васса Железнова» А. М. Горького. Постановка Бертольда Фіртеля — Васса
- 1951 — «Червоний півень» и «Бобровая шуба», композиція Б. Брехта по п'єсах Г. Гауптмана. Постановка Егона Монка — фрау Філітц
- 1952 — «Розбитий глечик» Г. Клейста. Постановка Т. Ґізе — Марта Руль
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.stadt-zuerich.ch/content/dam/stzh/prd/Deutsch/Bevoelkerungsamt/tod/friedhoefe/prominenteverstorbene/Promi_Alpha.pdf
- ↑ Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. — ISBN 3-280-02809-4
- ↑ а б в г д Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Anna Beck. Therese Giehse // Andreas Kotte (Hrsg.): Theaterlexikon der Schweiz. ,. — Zürich : Chronos, 2005. — Т. 1. — С. 706. — ISSN 3-0340-0715-9.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Гізе |
Посилання[ред. | ред. код]
- С. Воропаєв. Енциклопедія Третього рейху. 1996 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
