Терновий Костянтин Сергійович

Терновий Костянтин Сергійович
Народився	16 квітня 1924(1924-04-16) місто Одеса
Помер	26 жовтня 1997(1997-10-26) (73 роки) місто Київ
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Alma mater	Одеський національний медичний університет (1949)
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Членство	НАН України
Нагороди

Костянтин Сергійович Терновий (Терновой) (16 квітня 1924(19240416), місто Одеса — 26 жовтня 1997, Київ) — український ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії наук України (1982), заслужений лікар Української РСР (1965), Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1974). Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання.

Життєпис

Народився 16 квітня 1924 року в місті Одеса у родині українця Сергія Михайловича Тернового та болгарки Галини Калениківни Тернової (Каравелкової).

У 1939 році Костянтин Терновий закінчив середню школу в Одесі та вступив курсантом до Одеської артилерійської спеціальної школи, після закінчення якої призваний до лав Червоної армії. Член комсомолу з 1940 року.

З 1941 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив командиром батареї 744-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 2-го механічного корпусу 2-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту. 18 серпня 1943 року був важко поранений у боях, лікувався у військових госпіталях. Інвалід Вітчизняної війни 2-ї групи.

У 1949 році закінчив Одеський медичний інститут.

У 1949—1951 роках — лікар-інспектор, завідувач Ворошиловградського міського відділу охорони здоров'я Ворошиловградської області.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1951—1953 роках — головний лікар Ворошиловградської міської лікарні Ворошиловградської області.

У 1953—1970 роках — завідувач відділення санітарної авіації, лікар ортопед-травматолог, головний лікар Одеської обласної лікарні і, одночасно, лікар ортопед-травматолог в Одеському медичному інституті.

У 1970—1971 роках — начальник Четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров'я Української РСР. У 1971—1990 роках — начальник Четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров'я УРСР — заступник міністра охорони здоров'я Української РСР. Одночасно, з 1970 року завідував клінічним відділенням Київського науково-дослідного інституту ортопедії. З 1987 року — завідувач відділу Інституту біохімії НАН Української РСР (України).

Наукові праці Тернового стосувалися проблем кістково-суглобової патології, регенерації кісткової тканини, трансплантології, гемосорбції, імунології. Розробив низку апаратів і пристосувань для лікування складних і ускладнених переломів кісток та вивихів.

Звання

• старший лейтенант

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (6.08.1946, 6.04.1985)
• Державна премія Української РСР в галузі науки і техніки (1981)
• Державна премія СРСР (1985)
• заслужений лікар Української РСР (1965)
• заслужений діяч науки і техніки УРСР (1974)

Джерело

• УРЕ Терновий Костянтин Сергійович
• Терновий Костянтин Сергійович