Тимусь Юрій Володимирович
| Юрій Тимусь Юрій Володимирович Тимусь | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2 травня 1987 м. Броди | |
| Смерть |
31 березня 2022 (34 роки) с. Рибацьке, Маріупольський район, Донецької області (Евакуація поранених на вертольті з Маріуполя "Азовсталі", збиття вертольоту.) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | ХНУПС імені Івана Кожедуба | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Тимусь Юрій Володимирович — український військовий льотчик 1-го класу, Підполковник Збройних сил України, інструктор, командир вертольота МІ-8, учасник російсько-української війни та миротворчих місій в Африці.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба одразу пішов служити в 16-ту окрему бригаду армійської авіації.
Брав участь у миротворчих місіях в Ліберії, Конго, а також виконував завдання в АТО/ООС[1]. Пілот першого класу, інструктор вертольоту Мі-8, 16 ОБрАА (в/ч А2595).
З початком російського вторгнення 2022 року виконував бойові завдання під Києвом. Загинув 31 березня 2022 року разом із членами екіпажу Іваном Ваховським та Денисом Бадіком під час виконання бойового завдання з евакуації тяжко поранених українських військових з-під Маріуполя.[2] Це був один з семи рейсів на Азовсталь.
Залишилася дружина та троє дітей.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (10 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Намагалися врятувати поранених захисників із Маріуполя та загинули: що відомо про екіпаж Мі-8
- ↑ ЕКСКЛЮЗИВ. Виліт на бойовому МІ-24 в Маріуполь – пілот армійської авіації | Воїн — це я (укр.), процитовано 5 грудня 2022
- ↑ Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 123/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- А. Олехнович, Дружина загиблого під Маріуполем вертолітника: «Врятовані Юрою життя є найкращим свідченням того, що він жив недарма» // АрміяInform. — 2022. — 4 листопада.
- Майор Юрій Тимусь загинув, евакуюючи вертольотом поранених воїнів з Маріуполя // Цензор. НЕТ. — 2022. — 11 квітня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |