Тиреоїдит Ріделя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інвазивний фіброзний тиреоїдит Ріделя (або зоб Ріделя, «залізний» зоб) — патологія, суть якої полягає в заміщенні тканини щитоподібної залози сполучною тканиною з розвитком фіброзу. Етіологія не встановлена.

Патоморфологія[ред. | ред. код]

В щитоподібній залозі розвивається сполучна тканина, з якої далі формується грубоволокниста фіброзна тканина, яка виходить за межі залози і проникає в м'язи шиї, а також з'єднується зі стравоходом і трахеєю.

Класифікація[ред. | ред. код]

Захворювання буває однобічним та двобічним.

Симптоматика[ред. | ред. код]

Для захворювання притаманний «злоякісний» перебіг, який супроводжується агресивним ростом фіброзної тканини. Основними скаргами пацієнтів є наявність зоба, зміни тембру голосу, дисфагія, утруднене дихання. Конфігурація залози міняється, вона набуває дерев'янистої або залізної консистенції. Здебільшого функція залози збережена. Часто розвиваються ускладнення, такі як компресія органів і тканин шиї.

Діагностика[ред. | ред. код]

Для діагностики захворювання використовують сонографічне дослідження щитоподібної залози, її сканування і пункційну біопсію.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування хірургічне (перевагу віддають тиреоїдектомії).

Література[ред. | ред. код]

  • Шідловський В.О., Захараш М.П. Факультетська хірургія. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. — С. 458-459. — ISBN 966-673-003.