Титова Річка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Титова Річка
51°35′03″ пн. ш. 31°12′43″ сх. д. / 51.584166666694443393° пн. ш. 31.21194444447222338° сх. д. / 51.584166666694443393; 31.21194444447222338Координати: 51°35′03″ пн. ш. 31°12′43″ сх. д. / 51.584166666694443393° пн. ш. 31.21194444447222338° сх. д. / 51.584166666694443393; 31.21194444447222338
Країна  Україна
Розташування Чернігівська область
Чернігівський район
Деснянка
Тип археологічна пам'ятка

Титова Річка. Карта розташування: Україна
Титова Річка
Титова Річка
Титова Річка (Україна)
Мапа

Титова Річка — поселення XIV століття до н. е та пам'ятка археології місцевого значення на території Новобілоуської громади Чернігівського району (Чернігівська область, Україна).

Історія[ред. | ред. код]

Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17.11.1980 № 551 присвоєно статус пам'ятка археології місцевого значення з охоронним № 2855-Чр.

Опис[ред. | ред. код]

Поселення Титова Річка періоду XIV століття до н. е. — VI століття н. е. розташоване в урочищі Титова Річка — за 1,5 км на північний схід від села Деснянка — у витоці струмка, що впадає в річку Білоус. Займає територію вздовж лівого берега струмка площею 400 на 50-100 м. Поселення відкрито 1977 року, в період 1982—1983 років його і розкопували археологи О. В. Шекун і І. А. Бажаном.

У західній частині поселення виявлено кераміку епохи бронзи (сосницька культура, XIV—XI століття до н. е.). У східній частині, поруч із матеріалами епохи бронзи, виявлено кераміку та прясельця милоградсько-підгірцівської культури (VIV століття до н. е.), зарубинецької культури (рубіж н. е. — I століття), київської культури (IIIIV століття). Досліджено 5 будівель зарубинецької та 6 будівель київської культури. Поруч із будівлями виявлено 4 ями-льохи різних форм і розмірів. Житла нижнього горизонту каркасно-стовпової конструкції площею 25-38 м2. Керамічний матеріал — кухонний та столовий посуд — характерний для пізнього етапу зарубинецької культури. Виявлено ножі з горбатою спинкою, прясла (деякі з геометричним орнаментом). Будівлі верхнього горизонту — напівземлянки майже квадратної форми площею від 4 до 22 м2, з центральним опорним стовпом. У деяких спорудах у центральній частині простежується відкрите багаття, вхід — у вигляді вузького коридору зі сходами, а також залишки дерев'яної підлоги. Кераміка — переважно грубі горщики і корчаки. Виявлено 16 цілих і уламки пряселець, а також металеві ножі, бруски, криця.

Шар тшинецької та милоградсько-підгірцівської культур на території розкопок знищено подальшим будівництвом.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРИ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
  2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.2018 р. № 2)
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5. — с. 795 ТИТОВА РІЧКА