Тищенко Микола Афанасійович (інженер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тищенко Микола Афанасійович
Народився 1905
Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 8 січня 1984(1984-01-08)
Діяльність науковець
Науковий ступінь доктор технічних наук
Діти Тищенко Марат Миколайович
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Микола Афанасійович Тищенко (1905, Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія — 1984) — радянський учений, доктор технічних наук, лауреат Сталінської премії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в жовтні 1905 року у Маріуполі.

З 1923 року працював електромонтером на металургійному заводі, з 1926 року навчався у Харківському електротехнічному інституті та потім у його аспірантурі.

З 1931 р. у відділі електроприводу Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ): інженер, начальник бюро металургії, начальник відділу. Під його керівництвом розроблено та введено в експлуатацію електроприводи прокатних станів та доменних печей для Магнітогорського, Кузнецького, Запорізького та інших металургійних заводів, що будувалися.

Після початку війни — у Москві, Орську, Свердловську. З 1944 р. і до кінця своєї трудової діяльності працював у Москві в Проєктно-відновлювальному тресті (ВНДІелектропривод). Керував створенням електрообладнання нових заводів Уралу й Сибіру та відновленням електроприводів і електрообладнання зруйнованих під час війни металургійних заводів. Розробив нову методику розрахунків перехідних процесів у електроприводі обтискних прокатних станів, запропонував для них удосконалений електропривод, розробив та досліджував питання теорії електроприводів, у тому числі металургійних, питання граничної геометрії прокатних електричних машин та теорій двоходових обмоток якоря.

Доктор технічних наук. Автор книг: «Надійність систем електроприводу» (Москва, 1965); «Електропривод та автоматизації реверсивних обтискних прокатних станів» (Москва, 1966); «Основи металургійного електроприводу» (Москва, 1968).

Лауреат Сталінської премії (1951 — за розробку та впровадження електромашинної автоматики для прокатних станів) та Ленінської премії (1961 — за участь у створенні типового неперервного заготівельного стану 850/700/500).

Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки та медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради РРФСР, медалями ВДНГ, а також орденом Командорського хреста відродження Польщі.

Дружина — Ольга Юхимівна Гольдберг. Син — Марат Миколайович Тищенко, конструктор гелікоптерів, академік РАН, Герой Соціалістичної Праці.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Николай Афанасьевич Тищенко (некролог). Электричество, 1984, № 4.
  • ЭЛЕКТРИЧЕСТВО 1994 ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ- Вологодская областная универсальная научная библиотека - PDF Free Download. docplayer.com. Процитовано 12 квітня 2022.
  • Николай Афанасьевич Тищенко. — Электричество, 1975, No 12, с. 83, портр. — К 70-летию со дня рождения ученого в области электр. машин и электропривода.
  • Николай Афанасьевич Тищенко. (К 75-летию со дня рожд.). — «Электричество», 1981, No 1, 77
  • Николай Афанасьевич Тищенко. [Специалист в области электротехиики. К 60-летию со дия рождения]. Электротехиика, 1965, No 11, с. 64, с портр.
  • ЭЛЕКТРИЧЕСТВО 1956 ГОСЭНЕРГОИЗДАТ. 3 Вологодская областная универсальная научная библиотека - PDF Free Download. docplayer.com. Процитовано 12 квітня 2022.