Токарєв Олександр Віталійович
| Токарєв Олександр Віталійович | |
|---|---|
| Дата народження | 3 квітня 1949 (75 років) |
| Місце народження | Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | художник |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0865712 |
Токарєв Олександр Віталійович — радянський і український художник-постановник. Заслужений діяч мистецтв України (1994)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народ. 3 квітня 1949 р. в Одесі в родині службовця. Закінчив художній факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).
З 1974 р. — художник-постановник Одеської кіностудії художніх фільмів.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Оформив стрічки:
- «Де ти, Багіро?» (1976)
- «Солдатки» (1977)
- «Особливо небезпечні...» (1979, Бронзова медаль ВДНГ СРСР)
- «Петля Оріона» (1980, у співавт. з Ларисою Токарєвою)
- «Довгий шлях у лабіринті» (1981)
- «Тепло рідного дому» (1983)
- «Я, син трудового народу» (1983)
- «Спокуса Дон-Жуана» (1985)
- «Світла особистість» (1988)
- «За ким в'язниця плаче»
- «І чорт з нами» (1991)
- «Дитина до листопада»
- «Хочу вашого чоловіка» (1992)
- «Зефір в шоколаді» (1994) та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.156.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Токарєв на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
|
