Третчиков Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Третчиков Володимир
Vladimir Tretchikoff
Народження 13 грудня 1913(1913-12-13)[1]
Петропавловськ, Акмолінська область, Степове генерал-губернаторство, Російська імперія[2]
Смерть 26 серпня 2006(2006-08-26)[3][4][1] (92 роки)
  Кейптаун, ПАР[2]
Країна ПАР
Діяльність художник
Напрямок Кіч
Твори "Китаянка", "Вмираючий лебідь"
Сайт vladimirtretchikoff.com

Третчиков Володимир (англ. Vladimir Tretchikoff) — південноафриканський художник російського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Третчиков народився в місті Петропавловськ (тепер Казахстан) в 1913 році. Під час революції 1917 року родина мусила втікати й оселилася у Китаї в місті Харбін. Ще школярам хлопець влаштувався художником декоратором у театрі. Першим комерційним замовленням став портрет Леніна та Сунь Ятсена для офісу китайської залізниці. Після переїзду в Шанхай працює карикатуристом в «Shanghai Times». Жив у Сінгапурі, був ув'язнений під час японської окупації.

Після Другої світової війни переїхав до Південної Африки. Вважається одним із найвідоміших митців ПАР.

Творчість[ред. | ред. код]

Найвідоміша картина художника «Китаянка», інша назва «Зелена леді», була написана ним у 1951 році. Він зображає жінку з синьо-зеленкуватим відтінком шкіри. Цей портрет вважають одним із найважливіших образів попкультури. Моделлю була 17-річна Моніка Сінг-Лі, яка працювала в пральні в дядька Володимира в Кейптауні. Нині «Китаянка» стала найдорожчою картиною Третчикова. Її продали за 1,5 мільйона доларів у 2013 році.

«Вмираючий лебідь», «Троянда, що плаче» — інші його відомі твори.

Стиль митця відносять до кітчу, проте сам Третчиков із цим не погоджувався і стверджував, що він є серйозним художником[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1025297237 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/5295806.stm
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Картину "Китаянка" придбано за 1,5 мільйона доларів. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 січня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]