Три кольори кохання (2021)
| Три кольори кохання | |
|---|---|
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | Україна |
| Країна-виробник |
 Україна |
| Перший показ | 2021 — |
«Три кольори кохання» — український телесеріал режисера Сергія Борчукова[1][2]. Випущений на телеканалі «Україна» у 2021 році[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Головна героїня фільму виходить заміж за людину, яку не кохає. Коли вона визнає помилку, то йде від чоловіка, руйнуючи його бізнес та життя. Вона має виправити те, що наробила, щоб знайти нове кохання[4].
У ролях[ред. | ред. код]
- Анна Кошмал,
- Олександр Нікітін,
- Володимир Гориславець,
- Ірина Гришак,
- Олександр Ганноченко,
- Артур Логай,
- Світлана Зельбет.
Знімання[ред. | ред. код]
Стрічка виробництва «Української Продакшн Студії». Зйомки проходили в Києві та Київській області у 2021 році[4]. Після прокату на ТРК Україна серіал був викладений на Ютубі, де отримав декілька мільйонів переглядів[5].
Чотирисерійний мінісеріал було показано на каналі «Україна» 15 травня 2021 року. За даними аналітичного відділу Media Business Reports, «Три кольори кохання» потрапили до п'ятірки серіалів з найбільшою аудиторією, поступившись четвертим сезонам «Пса» та «Сватів», серіалу «Все не випадково» та телефільму «Авантюра»[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Т/с "Три кольори кохання". kanalukraina.tv. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Три цвета любви (2021) (Три кольори кохання) - Мелодрамы - Мини-сериалы - Главная. Вокруг ТВ (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ На канале «Украина» премьера мелодрамы с Анной Кошмал в главной роли. kanalukraina.tv. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ а б Канал «Україна» покаже прем'єру мінісеріалу «Три кольори кохання». detector.media (укр.). 13 травня 2021. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Три цвета любви (Серия 1) (укр.), архів оригіналу за 4 лютого 2022, процитовано 4 лютого 2022
- ↑ Ігри з часткою. «Аферисти в сітях» і новий канал у панелі Nielsen. Media Business Reports (укр.). Процитовано 9 жовтня 2022.