Тія Банґа

Тія Банґа
латис. Tija Banga
Народилася	19 травня 1882(1882-05-19) Рига, Російська імперія
Померла	1 січня 1957(1957-01-01) (74 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Поховання	Кладовище Райнісаd
Країна	Російська імперія  Латвія  СРСР
Діяльність	письменниця, поетка, акторка
Знання мов	латиська
Роки активності	1902 — 1957
Нагороди

Тія Банґа (латис. Tija Banga; справжнє прізвище — Копштале, нар. 19 травня 1882(18820519), Рига — пом. 1 січня 1957, Рига) — латиська театральна актриса. Заслужена артистка Латвійської СРСР (1947). Письменниця, поетеса, драматург.

Біографія

На аматорській сцені виступала з ранніх років. У 1902—1904 роках була актрисою Нового Латиського театру в Ризі, в 1906—1907 роках виступала на сцені театру «Аполло», працювала разом з Амтманіс-Брієдітіс Альфредс. У 1908—1915 роках грала в Новому Ризькому театрі. Була однією з провідних актрис театру.

Пізніше, в 1915—1917 роках працювала в латиських театрах Петрограда і Москви. З 1919 року актриса Робочого театру Радянської Латвії, потім в інших театрах Латвії (театр міста Єлгави, Театр «Дайлес»).

З 1934 року — на пенсії. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, з 1945 року відновила сценічну діяльність в Художньому театрі Риги.

Актриса широкого плану, грала як драматичні, так і комедійні ролі. Створила образ Спідолу в першій постановці «Вогню і ночі» Райніса (1911, Новий Ризький театр). Серед ролей Бангі: Арія, Зане («Індуліс і Арія», «Вій, вітерець!» Райніса), Раутенделейн («Потоплений дзвін» Гауптмана).

Автор збірок віршів, оповідань, кількох п'єс («Батько» та інші) і мемуарів. Після смерті актриси були опубліковані її мемуари «Моє життя».

Похована в Ризі на кладовищі Райніса.

Література

• Театральная энциклопедия. / Глав. ред. С. С. Мокульский. — Т. 1 — М.: Советская энциклопедия, 1961.
• Lilija Ērika. Tija Banga uz atmiņu takas. Karogs, 1972, Nr. 5, 173.-174. lpp
• Biruta Gudriķe. Tijas Bangas literārais devums. Karogs, 1982, Nr. 5, 151.-158. lpp.
• Biruta Gudriķe. Pamatlicēji. Rīga: Liesma, 1990.