Уланський Її Величності лейб-гвардії полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейб-гвардії Уланський Її Імператорської Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни полк
Полковий жетон, 1903
На службі 1803 — не раніше 1920
Країна Російська імперія
Належність 2-а гвардійська кавалерійська дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО)
Гарнізон/Штаб Новий Петергоф

Медіафайли на Вікісховищі

Лейб-гвардії Уланський Її Імператорської Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни полк.

Належав до елітних частин Російської імператорської армії. Відзначився у битвах з наполеонівською армією під Аустерліцом 1805 року (Битва під Аустерліцом) та Фрідландом 1807 року (Битва під Фрідландом)[1].

Старшинство полку — 16.05.1651 року, полкове свято — у день Вознесіння Господнього.

Дислокація — Новий Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія (1913)

Нижні чини полку комплектувались з блондинів та рудих (без брів). Загальний полковий окрас коней — рудий. Масті розрізнялись за ескадронами: 1-й ескадрон — крупні руді з зірочкою, 2-й ескадрон — руді лисі й білоногі, 3-й ескадрон — менш рослі руді з крапинкою та сивиною, 4-й ескадрон — темно руді з плямами, 5-й ескадрон — бурі з плямами, 6-й ескадрон — темно-руді й бурі без плям, трубачі — руді й сірі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Знак на головний убір «За Теліш 12 жовтня 1877 року»

Організація[ред. | ред. код]

  • 16.05.1803 — з ескадронів, відрахованих по два від гусарських полків: Сумського, Ізюмського та Маріупольського й рекрутів, сформований Одеський гусарський полк у складі 2-х п'ятиескадронних батальйонів. Того ж року (11.09.1803) був перетворений на Уланський Його Імператорської Високості Цесаревича й Великого Князя Костянтина Павловича полк.
  • 12.12.1809 — 1-й батальйон і половина резервного ескадрону переформовані у Лейб-гвардії Уланський полк, а з інших 5,5 ескадронів сформовано Лейб-гвардії Драгунський полк.
  • 4.10.1810 — запасний напівескадрон ліквідований.
  • 28.12.1812 — полк переформовано у 6 чинних та 1 запасний ескадрон.
  • 1814 — 2 ескадрони дислоковані у Варшаві.
  • 7.12.1817 — ескадрони, що перебували у Варшаві відраховані на формування Уланського Його Імператорської Високості Великого Князя Костянтина Павловича полку. Замість них сформовано 2 нових ескадрони.
  • 26.06.1856 — переформований у 6 чинних та 2 резервних ескадрони.
  • 18.09.1856 — переформований у 4 чинних і 1 резервний ескадрон.
  • 29.12.1863 — 5-й резервний ескадрон відокремлений від полку до складу особливої гвардійської резервної кавалерійської бригади та названий резервним ескадроном лейб-гвардії Уланського полку.
  • 4.08.1864 — резервний ескадрон повернутий до полку й відраховувати його до резервної бригади було наказано тільки на час воєнних дій.
  • 24.12.1866 — затверджено новий штат полку.
  • 27.07.1875 — резервний ескадрон перейменовано у запасний.
  • 1883 — полк переформовано у 6 ескадронів, запасний ескадрон переформований у відділення кадру.
  • 13.11.1894 — Лейб-Гвардії Уланський Її Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни полк.
  • 14.11.1895 — шеф полку — Її Величність государиня Імператриця Олександра Федорівна.
  • 4.03.1917 — лейб-гвардії 1-й уланський полк.
  • 8.06.1917 — гвардійський уланський полк.
  • 9.05.1918 — полк розформовано (наказ Комісаріату у військових справах Петроградської трудової комуни № 144 від 11.06.1918).
Микола II у формі Лейб-гвардії Уланського Її Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни полку

Шефи[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Верная гвардия. Русская смута глазами офицеров-монархистов. М.: НП «Посев», 2008 ISBN 978-5-85824-179-9, стор. 14 (рос.)