Уралвагонзавод

Уралвагонзавод

Тип	ВАТ
Організаційно-правова форма господарювання	акціонерне товариство
Галузь	машинобудування
Засновано	1936
Штаб-квартира	Нижній Тагіл
Продукція	Танки
Виторг	▲ US$4.8 млрд
Операційний прибуток (EBIT)	5 441 000 000 ₽ (2016)
Чистий прибуток	▲ US$270 млрд
Власник(и)	Ростех
Співробітники	30 000 осіб (2015)
Холдингова компанія	Ростех
Дочірні компанії	Челябінський тракторний завод і Всеросійський науково-дослідний інститут транспортного машинобудування
www.uvz.ru
Нагороди
Уралвагонзавод у Вікісховищі

Уралвагонзавод — радянська та російська корпорація, що займається розробкою і виробництвом військової техніки, дорожньо-будівельних машин, залізничних вагонів. До корпорації входять науково-дослідні інститути, конструкторські бюро та виробничі підприємства. Головне підприємство — завод «Уралвагонзавод», розташоване в Нижньому Тагілі Свердловської області. 100 відсотків акцій корпорації належать державі. Площа, яку займає завод, становить 827 га.

30 березня 2022 деякі російські ЗМІ повідомили, що керівництво «Уралвагонзавод» відправляє співробітників у відпустки, бо через санкції, введені колективним Заходом, на заводі закінчилися феросплави та підшипники, перестали працювати верстати із числовим програмним забезпеченням.

Історія

Проєктували завод три тисячі радянських інженерів. За основу було взято принцип прямоточності: за законами конвеєра розташовані корпуси, в кожному з них — кілька цехів, об'єднаних технологічним процесом. Це був один із перших проєктів великого машинобудівного підприємства з потоковим виробництвом, виконаний радянськими інженерами без участі іноземних спеціалістів.

Перші робітники прибули у 1931 році. Через побутову невлаштованість, холоди, хвороби в перші роки будівництва люди тікали з Уралвагонбуду. У 1931—1934 pp. колектив працюючих щороку змінювався кілька разів. Були дві більш менш постійні групи. Це близько 5000 комуністів і комсомольців, які прибули в різний час за путівками своїх організацій. 26 січня 1932 року за рішенням Наркомтяжпрому СРСР працювати у Нижній Тагіл приїхали члени міжнародної комуни «Цемент». Комуна «Цемент» складалася з фінів, німців, чехів, поляків, американців. Вони керували бригадами покрівельників, штукатурів, навчали будівельників прогресивним методам праці.

Також спеціально для використання на Уралвагонбуді наприкінці 1932 року було переведено з м. Чусовий та розміщено у селищі Красний Бор виправно-трудова колонія. На середину 1933 року чисельність «контингенту» ВТК досягла 4000 осіб. У 1936 році Уралвагонбуд звільнився від застосування праці ув'язнених.

2 березня 1936 року заводу присвоєно назву «Уральський вагонобудівний завод імені Ф. Е. Дзержинського». Спочатку виробляв важкі залізничні вагони — перший вагон випущено 11 жовтня 1936 року.

У 1941 році завод раз у раз зупиняв конвеєр через систематичні перебої з лісом і металом, порушення технологічного процесу, що призводили до перекосу рами вагона ще на етапі його складання..

Див. також

• Об'єкт 172

Посилання

• Офіційний сайт заводу [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• ЗАТ УБТ-Уралвагонзавод [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Футуристичний трамвай заростає травою на задвірках заводу [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)