Уршуля Козьол
Уршула Козьол | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Urszula Kozioł | ||||
Народилася |
20 червня 1931 (92 роки) Ракувці | |||
Громадянство | Польща | |||
Діяльність | поетка, письменниця | |||
Alma mater | Вроцлавський університет | |||
Мова творів | польська | |||
Роки активності | 1953 — тепер. час | |||
Членство | Польський PEN Clubd, Асоціація письменників Польщі і Спілка письменників Польщіd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Уршуля Козьол у Вікісховищі |
Уршýла Кóзьол (пол. Urszula Kozioł, нар. 20 червня 1931, під м. Білгораєм у селищі Ракувці, Польща) — польська письменниця, авторка численних статей, нарисів, драматичних та прозових творів для дорослих і дітей. Відома також під псевдонімами Антоні Мігач (пол. Antoni Migacz), Мірка Каргол (пол. Mirka Kargol), Фаун (пол. Faun), У. К. (пол. U.K.), Ука (пол.Uka). Лауреатка Премії Фундації ім. Косцєльських.
Життєпис[ред. | ред. код]
Донька вчителів Гіполіта Козьола (пол. Hipolit Kozioł) і Чеслави Карголь (пол. Czeslawa Kargol). Певний час Уршула теж працювала вчителькою.
До кінця Другої світової війни перебувала у Замойшчизні (пол. Zamojszczyzna). Навчалася у ліцеї ім. Марії Конопницької в Замосцю. У 1953 році — випускниця Вроцлавського університету, факультету полоністики (бакалавр). Магістратуру закінчила у 1959 році.
Письменниця належить до «Сучасного покоління» митців (пол. «Pokolenie współczesności»).
Дебютувала в 1953 році збіркою поезії у серії видавництв «Справи й люди» (пол. «Sprawy i ludzie») у «Газеті Робітничій» (пол. „Gazeta Robotnicza”). Від 1954 до 1972 рр. працювала вчителькою спершу у Бистшиці Клодзькій, а пізніше у Вроцлаві. У 1956—1958 роках — літературна редакторка газети «Погляди» (пол. Poglądy). Від 1958 р. публікує статті у щомісячному журналі «Одра» (цикл статей «З приймальні»), а також в журналах «Сучасність» (пол. „Współczesność”) (1949—1964), «Культурний тижневик» (пол. Tygodnik Kulturalny) (1963—1965) і «Поезія» (1967—1972).
Уршула Козьол зробила внесок у суспільне життя Польщі. В 1965—1967 рр. була директоркою Вроцлавського центру культури, а також депутаткою обласної ради у Вроцлаві. З 1970 року співпрацювала зі студентським театром «Каламбур». З 1972 р. — літературна редакторка газети «Одра». Отримує літературні стипендії у США (Айова-Сіті, 1991 р.) та у Франції (Пуатьє, 1993 р.).
Членкиня Спілки польських письменників (1963—1983 р.; від 1971 р. — президентка Вроцлавського відділу, в 1978—1983 рр. — членкиня Головного уряду), польського ПЕН-клубу (від 1971 р., також від 1988 — в Головному уряді (пол. Zarząd główny)). Засновниця і членкиня Товариства польських письменників (від 1993 р.), також від 1993 р. — членкиня Головного уряду).
Письменниця є старшою сестрою Леха і Анджея (вокалісти гурту Vox). Чоловік — Фелікс Пшибиляк, перекладач німецькомовної літератури, германіст.
Нині проживає у Вроцлаві.
Творчість[ред. | ред. код]
Уршула Козьол у своїй творчості багаторазово згадує місце своєї молодості (у віршах «Білгорай» (пол. «Biłgoraj») і «Білгорайчизна» (пол. «Biłgorajszczyzna»), «Пейзаж з пам'яті» (пол. «Pejzaż z pamięci») (1963 р.). Однак найбільший зв'язок із рідною землею письменниця зобразила у творі «Інвокація» (1985 р.).
Передусім є авторкою поетичних творів, має також автобіографічну прозу — «Зупинка пам'яті» (пол. «Postoje pamięci» [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]), історія передвоєнного дитинства. Войцех Броварний, описуючи цей твір, посилався на письменників «сільської течії», таких, наприклад, як Віслав Мисливський.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нагорода червоної троянди (1963 р.) (пол.Nagroda Czerwonej Róży);
- Нагорода ім. Бронислава Броневського (1964 р.) (пол. Nagroda im. Władysława Broniewskiego);
- Нагорода ім. Станіслава Пьєнтака (1965 р.) (пол. Nagroda im. Stanisława Piętaka);
- Звання «Почесна жителька міста Вроцлава» (1965 р.);
- Нагорода Фонду ім. Костельських (1969 р.) (пол. Nagrodę Fundacji im. Kościelskich);
- Нагорода міністра культури й мистецтва II степені (1970 р.);
- Заслуга «Золотий хрест» (1974 р.)(пол. Złoty Krzyż Zasługi);
- Кавалерський хрест Ордену Відродження Польщі (1981 р.) (пол. Krzyż Kawalerski Orderu Odrodzenia Polski);
- Італійська нагорода «Золотий центаур» (відзнака Академії праці й мистецтва в Сальсомаджоре, 1982 р.) (пол. Włoska nagroda «Złoty Centaur» (wyróżnienie Akademii Sztuki i Pracy w Salsomaggiore);
- Сілезька головна нагорода Нижньої Саксонії (1997 р.) (пол. Nagroda Główna Śląska Dolnej Saksonii);
- Командорський хрест Ордену Відродження Польщі (1997 р.) (пол. Krzyż Komandorski Orderu Odrodzenia Polski);
- Літературна нагорода польського ПЕН-клубу (1998 р.) (пол. Literacka Nagroda Polskiego PEN-Clubu);
- Літературна нагорода ім. Айхендорфа (2002 р.) (пол. Nagroda Literacka im. Eichendorfa (Der Eichendorff Literatur-Preis);
- Звання почесного доктора Вроцлавського університету (11 квітня 2003 р.) (пол. Doktorat honoris causa Uniwersytetu Wrocławskiego);
- Номінація до Літературної нагороди «Ніке» за твір «Супліки» (2006 р.) (пол. nominacja do Nagrody Literackiej Nike za tom Supliki);
- Номінація «Літературний лавр Сілезії» за твір «Супліки» (2006 р.) (пол. nominacja do Śląskiego Wawrzynu Literackiego za tom Supliki);
- Фіналістка Літературної нагороди «Ніке» за твір «Мимохіть» (2008 р.) (пол. finalistka Nagrody Literackiej Nike za tom Przelotem);
- Номінація до Вроцлавської поетичної нагороди «Силезиус» за твір «Мимохіть» (2008 р.) (пол. nominacja do Wroclawskiej Nagrody Poetyckiej Silesius w kategorii książka roku za tom Przelotem);
- Звання "Почесна жителька місті Білгорая (ухвала 21 травня 2010 р., урочисте вручення: 10 вересня 2010 р.) (пол. Honorowe Obywatelstwo Miasta Biłgoraj);
- Вроцлавська поетична нагорода «Силезиус» (2011 р.) (пол. Wrocławska Nagroda Poetycka "Silesius");
- Варшавська літературна нагорода, категорія «поезія» за твір «Клангор» (2015 р.) (пол. Nagroda Literacka m.st. Warszawy w kategorii «poezja» za tom Klangor);
- Номінація до Поетичної нагороди «Орфей» за твір «Клангор» (2015 р.) (пол. nominacja do Nagrody Poetyckiej Orfeusz za tom Klangor);
- Номінація до Літературної нагороди «Ніке» за твір «Клангор» (2015 р.) (пол. nominacja do Nagrody Literackiej Nike za to Klangor).
Найважливіші твори[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- Гумові кубики (Gumowe klocki, 1957)
- В ритмі коріння (W rytmie korzeni, 1963)
- Смуга і промінь (Smuga i promień,1965)
- Список присутності (Lista obecności, 1967)
- Поезія. Вибране (Poezje wybrane, 1969)
- В ритмі сонця (W rytmie słońca, 1974)
- Вірші. Вибране (Wybór wierszy, 1976)
- Поезія. Вибране (II) (Poezje wybrane (II), 1985)
- Вірші. Вибране (Wybór wierszy, 1986)
- Жальник (Żalnik, 1989)
- Десятиліття перед кінцем століття (Dziesięć lat przed końcem wieku, 1900)
- Зупинка слова (Postoje słowa, 1994)
- Довга пауза (Wielka pauza, 1996)
- В гармонійному стані (W płynnym stanie, 1998)
- Деякі вірші (Wiersze niektóre, 1998)
- Стан невпевненості (Stany nieoczywistości, 1999)
- Супліки (Supliki, 2005)
- Мимохіть (Przelotem, 2007)
- Клангор (Klangor, 2014)
Романи та оповідання[ред. | ред. код]
- Зупинка пам'яті (Postoje pamięci, 2004)
- Птахи для думки (Ptaki dla myśli, 1984)
- Noli me tangere, 1984
Нариси[ред. | ред. код]
- Із зали очікування та приватного сну. Приповідки (Z poczekalni oraz Osobnego sny i przypowieści, 1978)
Драматичні твори (для дорослих та дітей)[ред. | ред. код]
- Погоня (Gonitwy, 1972)
- Незалежна жінка (Kobieta niezależna,1976)
- Біло і душно (Biało i duszno, 1977)
- Фарбований король (Król malowany, 1978)
- Сімейна нарада (Narada familijna, 1978)
- Перервана лекція (Przerwany wykład, 1978)
- Вік-енд (Weekend, 1981)
- Спартоліно, чи як Жемпола зі шваґром Пітолою наїлися страху (Spartolino, czyli jak Rzempoła ze szwagrem Pitołą stracha przydybali, 1982)
- Три світи (Trzy Światy, 1982)
- Подвір'я (Podwórkowcy, 1984)
Примітки[ред. | ред. код]
- Sprawozdanie roczne z działalności centrum polsko-francuskiego Côtes d'Armor — Warmia i Mazury w Olsztynie. [dostęp 2012-06-02].
- Piotr Szewc, Urszula Kozioł, «Nowe Książki» 1996, nr 10, okładka, s. IV.
- Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] / Archiwum Aleksandra Kwaśniewskiego / Aktualności / Rok 2000 i starsze / Odznaczenia dla twórców kultury. www.prezydent.pl. [dostęp 2015-11-14].
- Nike 2006. nike.org.pl. [dostęp 2005-07-06].
- Nagroda Nike 2008. nike.org.pl. [dostęp 2015-07-21].
- ↑ Laureaci | Silesius. [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] silesius.wroclaw.pl. [dostęp 2015-07-15].
- Orfeusz — Nagroda Poetycka im. K. I. Gałczyńskiego [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — NOMINOWANI. www.orfeusz-nagroda.pl. [dostęp 2015-07-05].
- Nominacje do Nagrody Literackiej Nike 2015 [Архівовано 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. culture.pl. [dostęp 2015-07-26].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny, t. 4, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Warszawa: WSiP, 1996, s. 349. ISBN 83-02-05974-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Urszula Kozioł — «Culture.pl» [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Urszula Kozioł — Ośrodek Kultury i Sztuki, Wrocław
- Urszula Kozioł — Instytut Książki (Kraków) [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Urszula Kozioł — www.tienve.org [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Urszula Kozioł — Doktor honoris causa Uniwersytetu Wrocławskiego
- Urszula Kozioł, uhonorowana tytułem doktora honoris causa — «Uniwersytet Wrocławski»
- Marta Wyka — «Obywatelka miasta, uczennica uniwersytetu» (laudacja doktoratu honoris causa dla Urszuli Kozioł)
- Wiersze Urszuli Kozioł [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Inaczej mówiąc» — Urszula Kozioł o wypędzonych[недоступне посилання з липня 2019]
- Eryk Ostrowski, «Moje lite krajobrazy» (o tomie «Supliki»)
- Miesięcznik «Odra» — Katalog czasopism [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Urszula Kozioł — biografia, życiorys [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Примітки[ред. | ред. код]
|
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
- Народились 20 червня
- Народились 1931
- Випускники Вроцлавського університету
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Лауреати премії Фундації імені Косцєльських
- Польські письменниці
- Члени ПЕН-клубу
- Почесні громадяни Вроцлава
- Польські есеїсти
- Драматурги XX століття
- Драматурги XXI століття
- Польські драматурги
- Письменниці XXI століття